2859
Важкий глинистий ґрунт перетворює городництво на боротьбу: після дощу він довго лишається мокрим і липким, а в спеку твердне майже до стану каменю. Такий щільний ґрунт погано пропускає повітря й воду, через що коріння рослин розвивається повільніше. Структуру землі все ж можна суттєво змінити, і за комплексного підходу помітний результат реально отримати вже за два сезони.
Почати оновлювати ділянку можна восени: за зиму органіка частково розкладеться, ґрунт стане пухкішим, і навесні його буде значно легше обробляти.
Як визначити, наскільки важкий ґрунт на ділянці
Перед роботами варто з’ясувати, чи маєте ви справу з чистою глиною чи з суглинком. Від цього залежить, скільки матеріалів знадобиться для поліпшення землі.
Перевірити це можна самостійно. Візьміть жменю вологої землі, скрутіть із неї тонкий джгут і спробуйте згорнути його в кільце.
Якщо земля легко ліпиться й не розсипається, а з неї виходить довга «ковбаска» або кільце, частка глини висока. Піщаний ґрунт, навпаки, швидко розсипається, а суглинок тримає форму, але легко кришиться.
Як реанімувати ґрунт
Роботу варто вести в кількох напрямках.
Зробіть глину пухкішою
Головний недолік глини – висока щільність. У ній мало повітряних пор, а після сильних опадів вода може довго затримуватися біля коріння.
Для розпушення використовують крупнозернистий річковий пісок. Його розподіляють по поверхні приблизно з розрахунку 1 відро на 1 м², після чого перемішують із ґрунтом.
Якщо город розташований у низині, і вода після дощів регулярно застоюється, одного розпушення може бути недостатньо. У такому разі доцільно облаштувати високі грядки: піднятий шар землі краще відводить надлишок вологи й швидше прогрівається.
Перевірте кислотність
Глинисті ґрунти можуть мати підвищену кислотність. У кислому середовищі частина поживних елементів стає менш доступною для рослин, тому навіть добре удобрена земля не завжди забезпечує нормальне живлення.
Для розкислення використовують доломітове борошно – орієнтовно близько 300 г на 1 м². Воно поступово знижує кислотність і водночас збагачує ґрунт магнієм.
Інший варіант – деревний попіл, який вносять приблизно до 1 кг на 1 м². Крім впливу на кислотність, попіл є джерелом калію та фосфору. Такі матеріали особливо зручно вносити восени, щоб до початку нового сезону вони встигли подіяти.
Додайте органіку
Саме органічна речовина поступово перетворює щільну землю на пухкий, структурований ґрунт. На важких ділянках використовують перепрілий гній або зрілий компост – приблизно по 2 відра на 1 м². Закопувати їх на велику глибину не потрібно: достатньо перемішати з верхніми 10 см землі.
Органіка стає поживним середовищем для ґрунтових мікроорганізмів, а в процесі її розкладання формується гумус. Земля поступово стає легшою, краще утримує вологу і водночас пропускає більше повітря.
Сійте сидерати
Ще один дієвий прийом – посів сидератів. Для важких ґрунтів використовують фацелію, гірчицю або вико-вівсяну суміш. Їхнє коріння проникає в щільні шари й створює там природні канали, а зелена маса після скошування стає додатковою органічною речовиною. Скошувати сидерати можна, коли вони виростуть приблизно до 15 см.
Не залишайте землю голою
Глина швидко вкривається щільною кіркою, особливо після сильного дощу та наступного висихання. Щоб цього уникнути, поверхню грядок корисно мульчувати соломою, сіном або скошеною травою. Мульча захищає верхній шар від пересихання й ущільнення та допомагає довше зберігати вологу. Додатково можна використати біопрепарати із сінною паличкою або триходермою, які підтримують активність корисної ґрунтової мікрофлори.
Глибока перекопка не потрібна
Під час роботи з важкою глиною краще не захоплюватися щорічним глибоким перекопуванням із перевертанням пласта, адже це порушує вже сформовані шари та структуру ґрунту. Для регулярного розпушення достатньо обробляти верхній шар плоскорізом.
Джерело: radioclub.ua
