2858
Головне управління розвідки Міністерства оборони України дослідило нову модифікацію російського ударного безпілотника «Герань-5» – К5-К. У зразку виявили 93 електронні компоненти іноземного виробництва, з них 52 виготовлені у США. Ще по 10 походять із Китаю та Швейцарії.
Про це повідомило ГУР МО України. Розвідка оприлюднила результати дослідження одного зі зразків, який майже неушкодженим упав на українському полі.
Що відомо про нову модифікацію «Герань-5 К5-К»
На початку осені 2026 року російські війська почали застосовувати оновлену модифікацію «Герані-5» для ударів по українських містах. За оцінкою ГУР, її аеродинамічна схема та тактико-технічні характеристики дають підстави класифікувати апарат як малогабаритну крилату ракету.
К5-К має довжину 4 метри, тоді як звичайна «Герань-5» – 6,5 метра. Розмах крил нової модифікації становить 3 метри проти 3,2 метра у попередньої версії.
За даними розвідки, росіяни змінили аеродинаміку фюзеляжу, щоб збільшити швидкість і висоту польоту безпілотника. Максимальна висота зросла з 5 до 6 км. Крейсерська швидкість перевищує 450 км/год, а під час окремих маневрів може сягати 1000 км/год.
Водночас дальність польоту залишилася на рівні 1000 км, а вага бойової частини становить 90 кг. У дослідженому зразку розвідники виявили термобаричну бойову частину ТББЧ-90.
Іноземні компоненти та система наведення
Серед 93 електронних компонентів іноземного виробництва 52 належать американським виробникам, 10 – китайським і ще 10 – швейцарським. ГУР також повідомило, що Росія намагається приховувати маркування електронних деталей. Зокрема, йдеться про цифрові сигнальні процесори DSP виробництва Texas Instruments та інерціальні модулі Murata.
Силову установку безпілотника становить турбореактивний двигун ТРД-200. Його збирають в Алабузі з китайських комплектуючих.
У дослідженій «Герані-5 К5-К» розвідники виявили блок оптико-електронної кореляційної системи «Сусанин». Раніше її знаходили в іншому російському безпілотнику – «Герані-4». Система порівнює зображення з камери з еталонним зображенням, яке зберігається в пам’яті мікрокомп’ютера. Це потрібно для контролю відповідності маршруту апарата заданому шляху від точки запуску до цілі.
У новій модифікації замість оптичних датчиків до системи під’єднали камеру подвійного діапазону. Блок обробки зображень побудований на мікрокомп’ютері Coke Pi, який є китайським аналогом Raspberry Pi. Авіоніка загалом відповідає останнім версіям реактивного безпілотника «Герань-4 Сікер». До її складу входять польотний контролер, інерціальна навігаційна система SADRA seeker з модулем MOX, локалізована копія 16-елементної антени Harxon GI-006, трекер і mesh-модем.
У ГУР пояснили, що спроби Росії приховувати маркування компонентів свідчать про складнощі з постачанням. За оцінкою розвідки, санкції впливають на російські ланцюги постачання: зростають ціни та строки доставки, а також ризики зриву поставок. У відомстві наголосили на необхідності посилювати санкційний тиск і контролювати дотримання обмежень. На думку ГУР, це може позбавити Росію можливості продовжувати війну.
Раніше українська розвідка повідомила, що станом на жовтень 2026 року Росія накопичила до 700 балістичних ракет і кілька тисяч крилатих різних типів. Її військово-промисловий комплекс здатен виготовляти понад 200 таких ракет щомісяця, зокрема до 110 балістичних.
Джерело: apostrophe.ua
