2882
Жир буває різним, і найнебезпечніший з нього ховається не під шкірою, а глибоко в животі. Він огортає печінку, кишечник та інші внутрішні органи, тому зовні людина може виглядати не надто повною, а ризик для здоров’я вже росте.
Такий жир називають вісцеральним. На відміну від підшкірного, він поводиться як активна тканина: виділяє речовини, які підтримують тихе запалення і поступово псують обмін речовин.
Чим глибокий жир відрізняється і що він робить з організмом
Підшкірний жир лежить просто під шкірою, його можна вхопити пальцями. Він теж не прикрашає фігуру, але для серця і судин помітно менш агресивний.
Вісцеральний жир сховати складніше і помітити важче. Він накопичується всередині черевної порожнини, тисне на органи і напряму пов’язаний з кров’ю, яка йде до печінки. Саме тому, як пояснює Mayo Clinic, велика талія часто говорить про здоров’я більше, ніж просто вага на вагах.
Коли вісцерального жиру стає забагато, клітини гірше відповідають на інсулін. Глюкоза довше тримається у крові, підшлункова працює з перевантаженням, і так крок за кроком формується шлях до діабету другого типу. Паралельно страждають судини: у крові частіше росте рівень тригліцеридів, гіршає баланс холестерину, а тиск починає підніматися навіть у людей, які раніше вважали себе здоровими.
Дістається і печінці. Зайві жири відкладаються вже в ній самій, і з часом це веде до жирової хвороби печінки, яка довго не болить і не дає жодних гучних сигналів. Тобто ризик зростає одразу в кількох місцях: зростає ймовірність діабету другого типу та переддіабету, частіше піднімається артеріальний тиск, гіршають показники жирів у крові, збільшується навантаження на серце і судини, а печінка страждає, хоча болю ще немає.
Індекс маси тіла і цифра на вагах не показують, де саме лежить жир. Двоє людей з однаковою вагою можуть мати зовсім різний ризик, якщо в одного жир зібрався на стегнах, а в іншого глибоко в животі. Буває і навпаки: вага майже нормальна, одяг сидить звично, а талія повільно росте рік за рік. Лікарі іноді називають це худорлявістю зовні при зайвому жирі всередині.
Найпростіший домашній орієнтир – обхват талії і те, як він змінюється з часом. Якщо ремінь доводиться послаблювати, а вага стоїть на місці, це привід уважніше придивитися до тиску, цукру і жирів крові.
Звідки береться і як зменшується вісцеральний жир
Головна причина – тривалий надлишок калорій, особливо з солодких напоїв, алкоголю і їжі, багатої на додані цукри та насичені жири. Організм складає запас туди, де ще є місце, і черевна порожнина стає таким складом.
До цього додаються сидячі дні і короткий сон. Коли людина мало рухається, м’язи гірше забирають глюкозу з крові, а недосип підсилює тягу до калорійної їжі і псує контроль апетиту. Свій внесок роблять і вік з гормонами: з роками обмін сповільнюється, м’язової маси меншає, і той самий раціон, який раніше проходив без сліду, починає відкладатися саме на талії.
Гарна новина в тому, що глибокий жир іде одним з перших, коли людина починає рухатися і міняти раціон. Він чутливіший до способу життя, ніж упертий запас на стегнах. NHS нагадує прості опори, які працюють без модних дієт і дорогих добавок: регулярна ходьба та інший рух щодня, а не лише рідкі тренування; менше солодких напоїв, алкоголю і перекусів з доданого цукру; більше овочів, клітковини і звичайної домашньої їжі; повноцінний сон і спокійний режим дня без нічних переїдань; контроль талії, тиску і цукру, а не лише цифри на вагах.
Різкі дієти тут не потрібні і часто шкодять. Вісцеральний жир краще прибирає рівний темп: трохи менше їжі, трохи більше руху і терпіння на місяці, а не на тиждень. Якщо талія вперто росте, а разом з нею піднімаються тиск або цукор, варто не списувати все лише на вік і фігуру. Саме такі тихі зміни найчастіше і є першим попередженням, яке ще можна почути вчасно.
Джерело: u-news.com.ua
