2851
Фізична активність впливає не лише на м’язи, серце й вагу. Під час руху змінюється кровопостачання мозку, запускаються нейрохімічні процеси, а регулярні тренування можуть підтримувати пам’ять, концентрацію та емоційну стійкість. Деякі ефекти людина помічає вже після одного заняття, тоді як інші формуються поступово.
Як рух впливає на мозок: настрій, стрес і пам’ять
Фізичні вправи впливають на роботу мозку кількома шляхами. Вони покращують кровообіг, змінюють активність нейромедіаторів і стимулюють нейропластичність, тобто здатність нервової системи адаптуватися до нового досвіду. Під час фізичної активності змінюється робота кількох нейрохімічних систем, пов’язаних із задоволенням, мотивацією та сприйняттям болю. Зокрема, у цих процесах беруть участь ендорфіни, ендоканабіноїди та дофамінові механізми.
Саме тому після прогулянки, пробіжки чи тренування людина може відчути емоційне полегшення, більше енергії або кращий настрій. Водночас ці зміни не обов’язково виникають після кожного заняття. Їхня виразність залежить від інтенсивності навантаження, фізичної підготовки та індивідуальних особливостей. Регулярна активність також пов’язана з покращенням психологічного добробуту. Дослідження свідчать, що вправи можуть зменшувати симптоми депресії та тривоги, однак їх не слід розглядати як універсальну заміну професійного лікування.
Під час інтенсивного навантаження організм тимчасово підвищує вироблення гормонів стресової реакції, зокрема адреналіну та кортизолу. Це нормальний фізіологічний механізм, який допомагає мобілізувати енергію та пристосуватися до навантаження. За регулярної активності організм може краще регулювати реакцію на стресові ситуації. Деякі дослідження показують, що фізично активні люди мають вищу стійкість до гострого психологічного стресу та швидше відновлюються після нього.
Це важливо і для когнітивних функцій. Тривалий стрес може негативно впливати на сон, увагу, здатність запам’ятовувати інформацію та ухвалювати рішення. Фізична активність, допомагаючи регулювати стрес і покращувати сон, може опосередковано підтримувати роботу мозку.
Одним із найцікавіших ефектів руху є його зв’язок із нейропластичністю. Під час і після тренувань змінюється кровопостачання мозку, а регулярні вправи можуть впливати на вироблення нейротрофічних факторів, речовин, які підтримують функціонування та адаптацію нервових клітин. Особливу увагу дослідники приділяють гіпокампу, ділянці мозку, що відіграє важливу роль у формуванні спогадів і навчанні.
У дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences у 2011 році, науковці встановили, що річна програма аеробних тренувань у літніх людей супроводжувалася збільшенням об’єму передньої частини гіпокампа приблизно на 2% і покращенням просторової пам’яті. Інші дослідження також пов’язують регулярну активність із кращими показниками уваги, швидкості обробки інформації та виконавчих функцій мозку. Водночас вираженість цих ефектів залежить від віку, стану здоров’я, виду навантаження та тривалості тренувань.
Скільки потрібно рухатися для здоров’я мозку
Для дорослих Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує щонайменше 150–300 хвилин аеробної активності помірної інтенсивності на тиждень або 75–150 хвилин інтенсивного навантаження. Також варто виконувати силові вправи щонайменше двічі на тиждень.
Водночас користь може приносити й менша кількість руху, особливо тим, хто раніше вів малорухливий спосіб життя. Швидка ходьба, танці, велосипед, плавання чи активні прогулянки допомагають поступово збільшувати фізичну активність без обов’язкових занять у спортзалі.
Варто пам’ятати, що фізичні вправи не гарантують захисту від деменції, депресії чи інших захворювань мозку. Проте регулярний рух залишається одним із доступних способів підтримувати фізичне й психічне здоров’я протягом життя.
Джерело: stan.space
