2836
Дослідники Стенфордського університету за допомогою штучного інтелекту виявили природну молекулу BRP. В експериментах на тваринах вона суттєво пригнічувала апетит і сприяла зменшенню жирової маси. Учені вважають, що відкриття може допомогти створити препарати проти ожиріння з іншим механізмом дії, ніж у популярного Ozempic.
Як штучний інтелект знайшов молекулу, яку раніше не помічали
Учені Стенфордської школи медицини розробили алгоритм Peptide Predictor. Він аналізує людські гени та прогнозує утворення біологічно активних пептидів, тобто невеликих молекул, здатних впливати на роботу клітин.
Пошук охопив приблизно 20 тисяч генів, що кодують білки. Після кількох етапів відбору дослідники визначили 373 білкові молекули, з яких потенційно могли утворитися 2683 різні пептиди. Для лабораторної перевірки обрали 100 найперспективніших речовин, а їхню активність вивчали на культивованих нервових клітинах.
Найбільше уваги привернув пептид із 12 амінокислот, який назвали BRP. Це скорочення від BRINP2-related peptide. У лабораторних умовах він збільшував активність певних нервових клітин приблизно вдесятеро порівняно з контрольною групою. GLP-1, на механізмі якого заснована дія семаглутиду, збільшував активність утричі. Проте ці показники стосуються реакції клітин в конкретному експерименті. Вони не означають, що BRP утричі ефективніший за Ozempic для зниження ваги.
Результати на тваринах: менше їжі та втрата переважно жирової маси
Щоб перевірити вплив молекули на живий організм, науковці провели експерименти на мишах і мініпігах. Тваринам вводили BRP внутрішньом’язово незадовго до годування. Протягом наступної години вони споживали до 50% менше їжі порівняно з відповідними контрольними показниками.
В окремому дослідженні мишам з ожирінням щодня робили ін’єкції BRP протягом двох тижнів. За 14 днів миші з експериментальної групи втратили в середньому три грами маси тіла, а тварини без препарату набрали приблизно три грами. Майже вся втрата ваги припадала на жирову тканину, значного зменшення м’язової маси не спостерігалося. Також покращилися показники толерантності до глюкози та реакції організму на інсулін.
Дослідники пов’язують дію BRP з певними групами нервових клітин у гіпоталамусі, ділянці мозку, яка бере участь у регуляції апетиту, енергетичного обміну та відчуття голоду. Керівниця дослідження, професорка Стенфордського університету Катрін Свенссон, пояснила, що вибірковіший вплив на нервові клітини теоретично може дозволити контролювати апетит без частини небажаних ефектів, які пов’язані з препаратами GLP-1. Точний клітинний рецептор, через який BRP запускає свої ефекти, ще належить встановити.
Водночас ці результати отримані виключно в експериментах на тваринах. Вони не доводять, що такий самий ефект буде у людей. Відсутність помітних небажаних змін у піддослідних тварин, зокрема в руховій активності, споживанні води та виділенні калу, також не гарантує безпечності препарату для людей. Ризик нудоти або довгострокових порушень травлення можна буде оцінити лише після належних клінічних досліджень.
Джерело: ukrmedia.news
