2747
Хронічну втому, загальну слабкість, забудькуватість і зниження концентрації часто пояснюють стресом або виснаженням. Проте за цими симптомами може стояти дефіцит вітаміну B12, і людина може навіть не підозрювати про його наявність.
Яку роль відіграє B12 і які симптоми можуть вказувати на його нестачу
Вітамін B12 важливий для всього організму: він підтримує нервову систему, бере участь у кровотворенні, синтезі гормонів і нейромедіаторів, регулює метилювання ДНК та експресію рецепторів. Крім того, він впливає на рівень гомоцистеїну, підвищення якого пов’язують із серцево-судинними та нейродегенеративними захворюваннями. Тож дефіцит B12 — це не лише питання втоми чи низької енергії.
Нестача вітаміну не завжди проявляється очевидними ознаками. Організм може подавати сигнали, які легко сплутати зі звичайним перевантаженням. Серед можливих проявів:
Неврологічні порушення: оніміння, поколювання, відчуття «мурашок» у кінцівках (парестезії).
Проблеми з пам’яттю та концентрацією: забудькуватість, складність зосередитися.
Психоемоційні зміни: підвищена дратівливість, безпідставна тривожність, депресивні стани.
Зміни зовнішності: блідість або легка жовтуватість шкіри.
Саме тому постійну втому не варто автоматично пояснювати насиченим графіком, а погіршення пам’яті — стресом.
Хто в зоні ризику та як відбувається корекція дефіциту
Дефіцит B12 може стосуватися різних груп населення. Особливу увагу на його рівень варто звернути таким людям:
Вегетаріанці та вегани. Поширеність дефіциту в цій групі може сягати 60%, адже в раціоні немає тваринної їжі, основного джерела B12.
Люди старшого віку. Ризик пов’язують, зокрема, з хронічними захворюваннями шлунково-кишкового тракту та прийомом лікарських препаратів.
Пацієнти з метаболічними порушеннями. До цієї групи належать люди з предіабетом, цукровим діабетом 2 типу, інсулінорезистентністю, ожирінням і дисліпідемією, а також пацієнти після баріатричної хірургії.
Пацієнти із захворюваннями щитоподібної залози. Порушення рівня B12 виявляють у 10–40% людей з автоімунним тиреоїдитом, гіпотиреозом, субклінічним гіпотиреозом і тиреотоксикозом.
Люди, які тривало приймають певні препарати. Зокрема, метформін може бути пов’язаний із дефіцитом B12. До групи ризику також належать люди, які тривалий час приймають інгібітори протонної помпи.
Поширена помилка — вважати, що дефіцит можна компенсувати виключно ін’єкціями. Насправді вітамін засвоюється двома шляхами. Перший — активний транспорт за участю внутрішнього фактора, який має обмежену здатність: за один прийом організм може засвоїти приблизно 1,5 мкг B12. Другий — пасивна дифузія, що активується під час прийому високих пероральних доз. Саме цей механізм дає змогу засвоювати B12 навіть тоді, коли активне всмоктування порушене.
За наведеними розрахунками, з дози 500 мкг організм може засвоїти близько 5,99 мкг, а з 1000 мкг — приблизно 10,49 мкг. Отже, пероральний прийом також може бути варіантом корекції, однак спосіб і дозування залежать від ситуації та мають визначатися з урахуванням причини порушення всмоктування.
У наданих протоколах для легких порушень всмоктування, зокрема на тлі легкої форми атрофічного гастриту або прийому метформіну, зазначено пероральний прийом 500–1000 мкг B12 щодня. Як альтернативу розглядають внутрішньом’язове введення: 1000 мкг щодня або через день протягом першого тижня, далі щотижня протягом наступних 2–9 тижнів, а надалі щомісяця довічно або перехід на пероральний прийом. При тяжких порушеннях всмоктування, зокрема перніціозній анемії, наведено пероральні дози 1000–2000 мкг щодня або внутрішньом’язове введення за відповідною схемою. Ці схеми не варто сприймати як універсальну рекомендацію для самостійного лікування, адже тактика має враховувати конкретну ситуацію.
Вітамін B12 — це не лише нутрієнт, який допомагає почуватися бадьоріше. Від нього залежать робота нервової системи, кровотворення, синтез гормонів і нейромедіаторів, а також процеси, пов’язані з ДНК та обміном гомоцистеїну. Тому тривалу втому, порушення пам’яті, поколювання в кінцівках та інші незрозумілі зміни самопочуття не варто автоматично списувати на стрес. Іноді за звичними симптомами ховається проблема, про яку людина навіть не здогадується, і перший крок до її вирішення — вчасно звернути на них увагу.
Джерело: dytyna.media
