2558
Незвичний запах сечі може бути ознакою зневоднення, інфекції сечовивідних шляхів або цукрового діабету. Сімейний лікар британської Національної служби охорони здоров’я (NHS) Радж Арора пояснив, які запахи зазвичай пов’язані з харчуванням, а які можуть свідчити про порушення в організмі й потребують медичного обстеження.
Зміна запаху сечі далеко не завжди свідчить про захворювання. На неї можуть впливати кількість випитої води, продукти харчування, вітаміни та деякі лікарські препарати. Однак стійкий незвичний запах, особливо в поєднанні з іншими симптомами, може бути приводом для звернення до лікаря.
Запахи, пов’язані з побутовими чинниками
Різкий аміачний запах найчастіше виникає через зневоднення. Коли людина вживає недостатньо рідини, сеча стає більш концентрованою, темнішає й набуває виразнішого запаху. Такі зміни часто помітні вранці, після інтенсивних навантажень або в спекотну погоду. Якщо причина полягає саме в нестачі води, після відновлення нормального питного режиму запах зазвичай слабшає.
Подібний ефект іноді спричиняють спаржа, часник, цибуля, кава та алкоголь. Після вживання спаржі сеча може набувати характерного різкого запаху через сірковмісні сполуки, що утворюються під час травлення. Зазвичай такі зміни короткочасні й зникають без лікування.
Лікарський або хімічний запах може з’являтися після приймання певних препаратів і вітамінних добавок. Зокрема, вітамін B6 здатний впливати на запах сечі, а надлишок вітаміну B2 може забарвлювати її в яскраво-жовтий колір. Якщо зміна виникла після початку лікування, не слід самостійно припиняти приймання призначених препаратів. Можливий зв’язок із ліками необхідно обговорити з лікарем.
Коли незвичний запах потребує обстеження
Рибний або різко неприємний запах іноді може супроводжувати інфекцію сечовивідних шляхів, проте лише за цією ознакою неможливо визначити її наявність. Більш показовими симптомами є печіння під час сечовипускання, часті позиви до туалету та біль унизу живота. За їхньої появи необхідно звернутися по медичну допомогу. У жінок рибний запах не завжди пов’язаний безпосередньо із сечею: його джерелом можуть бути вагінальні виділення, зокрема при бактеріальному вагінозі, тобто порушенні природного балансу бактерій.
Особливої уваги потребує солодкий або фруктовий запах сечі. За словами лікаря, така зміна може свідчити про надлишок глюкози та бути однією з ознак цукрового діабету. Насторожити мають також постійна сильна спрага, часте сечовипускання, швидка втомлюваність і незрозуміле схуднення. Поєднання цих симптомів потребує перевірки рівня глюкози в крові.
Фруктовий або ацетоновий запах може бути пов’язаний із накопиченням кетонів. Особливо небезпечно, якщо одночасно виникають блювання, біль у животі, прискорене чи глибоке дихання або сплутаність свідомості. Такі прояви можуть свідчити про діабетичний кетоацидоз, небезпечний для життя стан, який потребує невідкладної медичної допомоги.
У рідкісних випадках незвичний запах сечі пов’язаний зі спадковими порушеннями обміну речовин. Одним із таких захворювань є фенілкетонурія. Інший приклад — хвороба кленового сиропу, за якої сеча може набувати характерного солодкуватого запаху.
Радж Арора наголошує, що сам по собі запах сечі не дозволяє встановити діагноз. Якщо зміни зберігаються або супроводжуються болем, печінням, сильною спрагою чи частим сечовипусканням, потрібно звернутися до сімейного лікаря. Окрему увагу слід приділити появі крові в сечі: за рекомендацією лікаря, навіть одноразовий випадок потребує медичного обстеження.
Джерело: expert.in.ua
