3390
Дослідники дедалі частіше використовують дані про роботу людського мозку не лише для медицини, а й для розвитку алгоритмів штучного інтелекту. В одному з нових експериментів науковці порівнювали реакції мозку на візуальні стимули з тим, як подібну інформацію обробляють нейронні мережі. Результати допомогли виявити спільні закономірності та використати їх для поліпшення роботи моделей.
Людський мозок надзвичайно ефективно розпізнає об’єкти, навіть якщо зображення нечітке, частково закрите або показане під незвичним кутом. Для штучних систем такі завдання іноді залишаються складними. Саме тому дослідники намагаються зрозуміти, які принципи використовує біологічна зорова система.
Під час експериментів учасникам показували різні зображення, а активність мозку реєстрували за допомогою нейровізуалізації або інших методів. Потім ці дані порівнювали з внутрішніми представленнями нейронної мережі, яка аналізувала ті самі картинки.
Виявилося, що певні рівні штучної мережі демонструють подібність до окремих етапів обробки інформації в мозку. Прості характеристики — краї, контури, контраст — обробляються раніше, тоді як складні об’єкти та смислові категорії формуються на пізніших етапах.
Дослідники спробували використати ці закономірності для навчання алгоритмів. Коли модель додатково «орієнтували» на структури представлень, подібні до тих, що спостерігалися в мозку, вона краще справлялася з деякими завданнями розпізнавання.
Це не означає, що сучасний штучний інтелект працює так само, як людський мозок. Нейронні мережі лише частково натхненні біологічними принципами, а способи їхнього навчання та обсяг даних відрізняються від людського досвіду. Подібність на окремих рівнях не означає повної відповідності.
Однак такі дослідження корисні одразу для двох напрямів. Інженери отримують підказки, як зробити алгоритми стійкішими до шуму й нестандартних зображень, а нейробіологи — новий інструмент для перевірки гіпотез про те, як мозок формує візуальні представлення.
У перспективі взаємний обмін ідеями між нейронаукою та штучним інтелектом може дати нові методи діагностики порушень зору, кращі системи комп’ютерного бачення та точніші моделі сприйняття. Але поки такі експерименти залишаються насамперед фундаментальними дослідженнями, а не доказом того, що ШІ «мислить як людина».
https://today.ua/493747-vcheni-dali-shi-zazirnuti-v-lyudskij-mozok-rezultat-vraziv/
