Контроль рівня глюкози не означає повну відмову від фруктів. Вони містять природні цукри, але одночасно дають клітковину, воду, вітаміни та поліфеноли. Важливіше звертати увагу на порцію, ступінь стиглості та те, у якому вигляді фрукт потрапляє на тарілку.

Ягоди часто вважають зручним варіантом для людей, які стежать за цукром, тому що в них багато клітковини та відносно невисока кількість цукрів на порцію. Полуниця, малина, ожина та чорниця можуть бути частиною перекусу або додатком до йогурту чи каші.
Яблука та груші теж підходять, особливо якщо їсти їх із шкіркою. Клітковина уповільнює всмоктування вуглеводів, а цілий фрукт зазвичай впливає на глюкозу повільніше, ніж сік із нього.
Цитрусові — апельсини, мандарини, грейпфрути — також можуть залишатися у раціоні. Їх краще їсти цілими, а не пити у вигляді соку, тому що в напої майже немає тієї кількості клітковини, яка є у плоді, а випити кілька апельсинів значно легше, ніж з’їсти їх.
Порція має значення навіть для «корисних» фруктів. Велика миска винограду або кілька дуже стиглих бананів дадуть значно більше вуглеводів, ніж невелике яблуко чи жменя ягід. Якщо є діабет, зручно орієнтуватися на індивідуальну реакцію глюкози і рекомендації лікаря.
Поєднання фрукта з білком або жирами — наприклад, із натуральним йогуртом, сиром чи невеликою кількістю горіхів — може зробити перекус ситнішим. Головний принцип полягає не в тому, щоб знайти «фрукт без цукру», а в тому, щоб контролювати кількість і обирати цілі продукти замість соків і солодких фруктових напоїв.

3328