1956
Сі Цзіньпін закликав прискорити й водночас забезпечити високу якість будівництва залізниці Китай—Киргизстан—Узбекистан. Проєкт, який обговорювався десятиліттями, нарешті перейшов до практичної фази та має стати одним із найбільших нових транспортних коридорів Центральної Азії.
Майбутня магістраль має з’єднати західні райони Китаю з Киргизстаном і далі з Узбекистаном. У перспективі вона відкриє коротший сухопутний маршрут до інших країн Центральної Азії, Близького Сходу та Європи.
Для Пекіна залізниця є частиною ініціативи «Один пояс, один шлях». Китай прагне створити більше альтернативних маршрутів, щоб не залежати від одного транспортного напрямку.
Киргизстан очікує значних транзитних доходів і розвитку регіонів, через які проходитиме колія. Проєкт також потребує будівництва тунелів, мостів і нових логістичних центрів у складній гірській місцевості.
Узбекистан розглядає залізницю як шанс отримати пряміший вихід на китайський ринок і зменшити залежність від старих транспортних маршрутів, що проходять через інші держави.
Одним із найскладніших питань упродовж багатьох років був вибір ширини колії та маршруту. Китай використовує стандарт 1435 мм, тоді як більшість пострадянських залізниць Центральної Азії — ширшу колію.
Учасники проєкту також довго обговорювали фінансування. Будівництво в гірській місцевості коштуватиме дорого, тому країни мають розподілити витрати та визначити модель повернення інвестицій.
Сі під час переговорів у Бішкеку назвав проєкт стратегічним і закликав забезпечити його реалізацію без затримок. Для Китаю це один із ключових інфраструктурних елементів розширення присутності в Центральній Азії.
