Переїдання часто пов’язують лише з розміром порцій, але важливим є й сам тип їжі. Продукти, які швидко їдяться, мають багато цукру, жиру та солі й майже не потребують пережовування, дозволяють отримати велику кількість енергії ще до того, як мозок встигне повноцінно відреагувати на насичення.
Одна з проблем — солодкі напої. Їх можна випити за кілька хвилин, але рідкі калорії зазвичай насичують слабше, ніж та сама кількість енергії з твердої їжі. У результаті напій додається до звичайного прийому їжі, а не замінює його.
Другий приклад — ультраоброблені снеки: чипси, крекери та подібні продукти. Поєднання солі, жиру і хрусткої текстури робить їх дуже привабливими, а невеликий об’єм дозволяє легко з’їсти кілька порцій.
Солодка випічка поєднує рафіноване борошно, цукор і жир. Вона має високу енергетичну щільність і при цьому часто містить мало клітковини та білка, які допомагають довше залишатися ситими.
Це не означає, що такі продукти потрібно назавжди заборонити. Жорсткі заборони нерідко лише посилюють бажання з’їсти «заборонене». Практичніше контролювати порцію й не робити такі продукти основою повсякденного раціону.
Ситість краще підтримують страви, де є білок, клітковина та достатній об’єм. Овочі, бобові, яйця, риба, кисломолочні продукти та цільні крупи допомагають їсти повільніше й довше не відчувати голоду.
Якщо переїдання повторюється регулярно та супроводжується відчуттям втрати контролю, провини або спробами компенсувати з’їдене, проблема може виходити за межі звичайних харчових звичок і потребувати допомоги фахівця.

1551