Біотехнологічна компанія Colossal Biosciences оголосила про повернення до Нової Зеландії рідкісного яйця вимерлого гігантського птаха моа. Артефакт, знайдений у країні 14 січня 1966 року, майже шість десятиліть зберігався в приватній колекції в США. У червні 2026 року він з’явився на публічному аукціоні в штаті Колорадо, де його придбала Colossal Biosciences.

Про намір повернути знахідку на батьківщину компанія повідомила 20 жовтня 2026 року. Церемонію репатріації планують провести у грудні. Яйце мають передати професору Те Майре Тау, який є істориком маорі та представником племінного керівництва регіону Кентербері.
За розмірами артефакт має приблизно 22 см завдовжки та 17 см завширшки. Його довжина приблизно в півтора раза перевищує довжину страусиного яйця, а об’єм майже вдвічі більший. Яйце відновили з численних фрагментів, однак частину уламків ще потрібно приєднати до загальної конструкції.
Знахідка є надзвичайно рідкісним екземпляром. У публічних колекціях світу відомо менш ніж 40 достатньо добре збережених яєць моа, і лише вісім із них мають не менше ніж 90% шкаралупи. Після реставрації новозеландське яйце, імовірно, стане дев’ятим майже цілим яйцем із цієї групи.
Дослідження під керівництвом маорі
До повернення артефакту долучився режисер Пітер Джексон, який є партнером Colossal у програмі відновлення моа. Дізнавшись, що яйце продають за кордоном, він звернувся до компанії. Та погодилася придбати знахідку власним коштом і організувати її повернення до Нової Зеландії.
Подальшу роботу з яйцем координуватимуть дослідники народу Нгаї Таху. Саме вони вирішуватимуть, чи проводити неруйнівне сканування, а також який саме матеріал відібрати для аналізу ДНК та ізотопів. Такі дослідження можуть допомогти визначити вид моа, походження яйця та обставини його поховання. За однією з версій, воно могло походити з людського поховання періоду мисливців на моа, приблизно 1300 року нашої ери. Проте це припущення ще потрібно перевірити.
Усі процедури мають відповідати традиційним звичаям маорі, які називаються тікана. Компанія наголошує, що корінне населення має керувати не лише науковою роботою, а й рішеннями щодо поводження з культурно значущими знахідками.
Що яйце може розповісти про моа
Скам’яніла шкаралупа яєць здатна зберігати давню ДНК. Дослідження 2010 року, проведене науковцями Університету Мердока, показало, що в шкаралупі моа бактеріальної ДНК приблизно у 125 разів менше, ніж у кістках цих птахів. Команда Леона Гюйнена змогла виділити генетичний матеріал із внутрішньої та зовнішньої поверхонь шкаралупи. Аналіз 69 яєць дозволив ідентифікувати сім видів моа.
Генетичні дані також допомогли з’ясувати особливості розмноження цих птахів. Зокрема, ДНК на зовнішній поверхні яєць деяких видів свідчить, що висиджуванням могли займатися менші за розмірами самці. Крім того, аналіз виявив дві окремі генетичні лінії в межах виду Euryapteryx, яйця яких відрізнялися товщиною шкаралупи.
Моа були одними з найбільших птахів Нової Зеландії. За даними Кентерберійського музею, існувало дев’ять описаних видів, які належали до шести родів і трьох родин. Після появи людей у Новій Зеландії понад 600 років тому ці птахи зникли протягом наступних 100–300 років. Дослідження 2025 року пов’язує їхнє вимирання з інтенсивним полюванням на дорослих птахів і збиранням яєць.
Повернення знахідки має не лише наукове, а й культурне значення. Старший куратор природничої історії Кентерберійського музею Пол Скофілд зазначив, що яйце має значно більшу наукову та культурну цінність у Новій Зеландії, ніж у приватній колекції за кордоном.
Джерело: portaltele.com.ua

2864