2863
Напередодні переговорів в Абу-Дабі Дональд Трамп заговорив про масштабну мирну угоду, яка може стосуватися не лише України, а й усієї Європи. Водночас з’явилися повідомлення про можливе відновлення діалогу Росії з НАТО, що викликало занепокоєння через давні вимоги Кремля переглянути систему європейської безпеки. Політтехнолог Михайло Шейтельман проаналізував пропозиції команди Трампа та пояснив, чому вбачає в них небезпеку для східноєвропейських союзників США.
Трамп заговорив про велику угоду після контакту з Кремлем
Трамп анонсував можливість великої мирної угоди між Україною та Росією, до якої можуть залучити європейські держави. Американський президент припустив, що домовленості вийдуть далеко за межі припинення бойових дій і стосуватимуться ширших міжнародних питань.
Шейтельман пов’язує цю зміну риторики з особистою зустріччю Трампа та керівника Російського фонду прямих інвестицій Кирила Дмитрієва. За його словами, раніше російський представник не мав такого прямого доступу до президента США. Політтехнолог припустив, що до організації зустрічі міг бути причетний Стівен Міллер із найближчого оточення Трампа.
Серед економічних проєктів, які згадав Шейтельман, є будівництво тунелю між Аляскою та Чукоткою, співпраця з компаніями Ілона Маска та освоєння природних ресурсів Арктики. Він вважає, що обіцянки великих прибутків могли зацікавити Трампа. Іронічно описуючи уявну розмову, політтехнолог сказав: «Трамп уперше побачив Кирила Дмитрієва, а той почав розповідати про тунель між Аляскою та Чукоткою, компанії Ілона Маска, рідкоземельні метали й золото в Арктиці. Ще й пообіцяв величезні прибутки від усіх цих проєктів».
Російська сторона, за його версією, пропонує американцям економічні можливості, натомість очікуючи політичних рішень щодо України та європейської безпеки. Шейтельман припустив, що йдеться не лише про територіальні претензії до Донбасу, а й про вимоги щодо країн Балтії, Фінляндії, Швеції та американської військової присутності у Східній Європі. Він іронічно описав можливий торг: «А Путін просить за це небагато. Донбас – це зрозуміло. А ще виключити з НАТО Латвію, Литву, Естонію, Фінляндію та Швецію. І вивести війська зі Східної Європи».
Це було припущення про зміст можливих домовленостей, а не дослівний виклад переговорів Трампа з Дмитрієвим. Невдовзі з’явилася інформація про ініціативу Джареда Кушнера, пов’язану з переглядом відносин між Росією та НАТО після завершення війни в Україні. За переказом Шейтельмана, газета Washington Post повідомила про зацікавленість Кушнера у відновленні Ради Росія – НАТО. Цей формат створили після холодної війни, а після агресії 2014 року та окупації Криму його робота фактично зупинилася.
Шейтельман вважає небезпечним можливе поєднання цих питань в один пакет домовленостей. Він нагадав, що ще у 2021 році Кремль вимагав обмежити присутність НАТО в Центральній і Східній Європі та повернути військову конфігурацію Альянсу до стану 1997 року. Пропозицію Кушнера він передав з іронією: «давайте відмотаємо все назад до 1997 року. Відновимо Раду Росія – НАТО, повернемо торгівлю газом. Усе те, про що мріє Путін, – повернути минуле».
Європейські країни не хочуть залишатися осторонь переговорів
Спочатку участь європейських держав в Абу-Дабі залишалася невизначеною, адже представники Кремля не демонстрували готовності допустити їх до обговорення. Проте повідомлення про ширші ініціативи команди Трампа змінили характер дискусії. Шейтельман зауважив, що якщо предметом переговорів стає майбутня архітектура європейської безпеки, відсутність європейців виглядає особливо небезпечною.
Після цих повідомлень Франція заявила про намір бути представленою на переговорах. Міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро повідомив, що французька сторона планує долучитися, хоча конкретного представника ще не назвали. Шейтельман розцінив це як сигнал, що європейці не погодяться обговорювати своє майбутнє без власної участі.
Політтехнолог припускає, що Трамп може просувати масштабні домовленості попри опір союзників, і пов’язує це з поразкою республіканців на виборах до Конгресу. Він сказав: «Трамп вирішив іти ва-банк», і додав, що побоюється прямої зради Європи.
Водночас прогноз Шейтельмана щодо можливих поступок Кремлю не означає, що відповідні рішення вже ухвалені. Він також вважає, що європейські лідери вже не сприймають нинішнього американського президента як безальтернативного партнера. Після перемоги Трампа європейські столиці намагалися зберегти робочі відносини з Вашингтоном, а тепер, за словами політтехнолога, європейці дедалі більше розраховують на зміну курсу після завершення його президентства. Він пояснив: «Сьогодні Трамп уже кульгава качка. А навіщо під нього танцювати? Європейці побачили, що він програв, і відчули, що через два роки може програти вже сам трампізм».
Джерело: 24tv.ua