2861
Дослідження свідчать, що люди й досі еволюціонують, а зміни помітні у шкірі, очах, крові та кишківнику. Один із найсильніших задокументованих прикладів сучасного природного добору стосується саме кишківника.
Як молоко і картопля вплинули на кишківник людей?
Приблизно 10 тисяч років тому люди в деяких регіонах приручили корів та інших травоїдних тварин і навчилися їх доїти. Проблема полягала в тому, що кишківник дорослого ссавця не був готовий до лактози. Проте частина наших предків мала варіанти генів, які дозволяли вживати молочне без шкоди для здоров’я.
Сучасні генетичні дослідження в Європі, Східній Африці та на Близькому Сході показують, що з часом ці варіанти поширилися завдяки природному добору. Імовірно, саме тому сьогодні 30 – 35 відсотків дорослого населення світу добре переносить лактозу.
В Андах кишківник людей формувала не молочна їжа, а картопля. Народ кечуа, що походить від корінних жителів високогір’я Анд, одним із перших у світі приручив цю культуру. Торік дослідники виявили, що цей народ, схоже, краще пристосований до перетравлення крохмалю, ніж майже будь-яка інша група людей на Землі.
Коли предки корінних жителів Анд почали вирощувати картоплю, перевагу, імовірно, отримали люди з більшою кількістю копій певного варіанта гена. Приблизно 10 тисяч років тому ті, хто мав близько 10 копій або більше, отримали перевагу у виживанні чи розмноженні на 1,24 відсотка за покоління. Це небагато, але за тисячоліття це накопичується. Еволюційний антрополог Омер Гокчумен з Університету Буффало пояснює, що люди з меншою кількістю копій з часом зникали з популяції, можливо, через менше потомство.
Як еволюція впливає на кров, шкіру і зір?
Адаптація проходить і крізь судини. Мешканці Тибетського плато понад 10 тисяч років живуть на великій висоті, і це призвело до змін у місцевих громадах. Антропологиня Синтія Білл з Університету Кейс Вестерн Резерв у США багато років вивчає, як тіло реагує на брак кисню. У 2024 році вона з командою повідомила, що тибетські громади мають риси, які покращують здатність крові доставляти кисень. Білл назвала це випадком триваючого природного добору.
Приклад особливо переконливий, бо пов’язаний із розмноженням. Серед 417 непальських жінок, які все життя прожили на висоті понад 3500 метрів, найбільше живонароджень мали ті, у кого еритроцити відзначалися незвично високим насиченням киснем. Білл пояснила, що чим вище це насичення, тим більша користь.
Пігментація шкіри є поширеним прикладом адаптації до сонячного світла. Загальноприйнято вважати, що ранні люди в Африці мали темнішу шкіру, адже вона захищала ДНК від пошкоджень сильним ультрафіолетом. Далі від екватора тиск добору, схоже, діє на користь світлішої шкіри. Автори одного з досліджень пов’язують це з вищим синтезом вітаміну D у регіонах із низьким рівнем сонячного світла.
Навіть зір може змінюватися під дією добору. Короткозорість за останні десятиліття різко поширилася. У 2021 році дослідники виявили в британському біобанку UK Biobank зв’язок цього стану з мутантними алелями, частота яких зросла за останні 25 років, можливо, через природний добір. За оцінками авторів, лише у Великій Британії природний добір додає понад 100 тисяч випадків короткозорості за покоління.
Еволюція не завжди робить нас здоровішими чи пристосованішими. Природний добір підтримує гени, що допомагають вижити, але вони можуть тягнути за собою й менш вигідні ознаки. Сучасний світ змінюється, тож змінюватимуться й еволюційні тиски, які формують наш вид. Еволюція людини точно не завершилася.
Джерело: 24tv.ua
