2892
Власники приватних будинків дедалі частіше демонтують частину тротуарної плитки у дворах і замінюють її газонними ґратами. Таке водопроникне покриття витримує вагу автомобіля і пропускає більшу частину опадів у ґрунт, а не в каналізацію.
Ще недавно суцільне мощення вважали практичнішим за газон: на ньому менше бруду, а траву не треба постійно косити. Проте щільне покриття має помітну проблему під час злив.
За оцінкою британського Королівського садівничого товариства (RHS), непроникне покриття може збільшувати обсяг поверхневого стоку до 50%. Уся ця вода потрапляє у вуличну каналізацію, яка не завжди витримує такий тиск.
RHS уже кілька років виступає проти забетонованих палісадників. На виставці в Таттон-парку 2024 року показали сад Unpave the Way, тобто “Звільни від мощення”. Його збудували на замовлення регіонального комітету з питань повеней (North West Regional Flood and Coastal Committee). У пресматеріалах суцільне мощення назвали поширеним по всій країні трендом, який прискорює стікання води й підвищує ризик затоплень.
У саду показали водопроникне покриття, збирання дощової води та елементи, що сповільнюють рух води до стоку. Власникам будинків радять замінювати тверде покриття рослинами, які переносять і посуху, і зливи. Після виставки сад знайшов постійне місце в парку Whitaker Park у місті Ротенстолл, графство Ланкашир.
Спека, тріщини в стінах і дозволи на будівництво
Плитка шкодить не лише через дощову воду. У RHS нагадують, що вдень вона накопичує тепло, а вночі віддає його й цим посилює ефект міського острова тепла. На глинистих ґрунтах є ще один ризик: під плиткою не потрапляє волога, ґрунт висихає й осідає. Через це тріскаються стіни й доріжки, а в гірших випадках і стіни будинку.
Тому товариство радить обирати водопроникні рішення. Найдешевшим із них названо гравій. Також можна покласти плитку особливої форми на ущільнену основу зі щебеню, тоді вода проходитиме крізь шви. Найкращим варіантом вважають комірчасті ґрати з переробленого пластику, які засипають гравієм або засівають травою. Газонні ґрати бувають бетонні та пластикові, і їх створили саме для того, щоб на трав’яну ділянку можна було заїжджати автомобілем.
В Англії до такого переходу підштовхує і законодавство. Непроникне покриття площею понад п’ять квадратних метрів у палісаднику потребує дозволу на будівництво, якщо вода з нього не може стікати на газон чи клумбу. В Уельсі та Шотландії правила ще суворіші.
Що врахувати перед заміною плитки
В Угорщині частку мощення на ділянці визначають насамперед місцеві правила. Обов’язкову частку озеленення встановлює місцевий будівельний регламент громади, і в різних зонах вона може відрізнятися. Чи зараховують до неї газонні ґрати, теж залежить від населеного пункту. Наприклад, у селищі Деск постанова про зелені насадження 2022 року прямо виключає ділянки з газонними ґратами з озеленення громадської території перед ділянкою, навіть якщо вони пропускають воду. Тому перед переплануванням двору варто уточнити це в органах місцевого самоврядування.
Ґрати підходять не всюди. Трава в них погано росте в глибокій тіні, наприклад під великими деревами чи біля високих стін. Якщо автомобіль щодня стоїть на тому самому місці, газон під колесами рідшає, а під днищем жовкне без світла. На щільній глині з поганим дренажем вода може застоюватися під ґратами, якщо немає належної основи.
Під ґрати потрібна міцна водопроникна подушка зі щебеню, товщина якої залежить від того, чи ходитимуть по покриттю лише пішоходи, чи їздитимуть автомобілі. Для стоянки надійніші бетонні ґрати, а для пішохідної доріжки вистачить легших пластикових. Комірки засипають сумішшю родючої землі й піску та засівають насінням трави. Далі такий газон треба косити й поливати так само, як звичайний.
Джерело: glavred.net
