2862
Chandra — рентгенівська обсерваторія, за допомогою якої астрономи з’ясували, що спричиняє регулярні потужні спалахи зорі AT 2016blu. Поруч із зорею обертається невидимий раніше компактний об’єкт, чорна діра зоряної маси або нейтронна зоря. Він періодично захоплює речовину зорі, і це провокує яскраві спалахи.
Зоря, що імітує вибухи наднових
AT 2016blu розташована в спіральній галактиці NGC 4559 приблизно за 30 мільйонів світлових років від Землі. Її маса щонайменше у 33 рази перевищує масу Сонця. Зоря належить до класу блакитних світних змінних, тобто гарячих масивних зір, яскравість яких може суттєво змінюватися.
Особливість цього об’єкта полягає в тому, що його спалахи нагадують вибухи наднових. Проте зоря щоразу виживає, тому такі явища називають «імітаторами наднових». Саме це робить AT 2016blu цікавою для дослідників: зовні її поведінка схожа на катастрофу, але сама зоря після спалаху зберігається.
Упродовж 2012–2026 років астрономи зафіксували щонайменше 27 спалахів видимого світла. Вони повторювалися приблизно кожні 113 днів. Така регулярність дала підстави припустити, що за цим стоїть певна система, у якій зоря взаємодіє з іншим тілом. Дослідники висловили припущення, що причиною може бути компактний супутник на витягнутій орбіті.
Рентгенівські спостереження розкрили причину
Вирішальними стали спостереження Chandra у березні 2026 року. Під час спалаху рентгенівське випромінювання AT 2016blu виявилося щонайменше у 100 разів потужнішим, ніж на знімках обсерваторії за 2001–2002 роки. Ці попередні знімки були зроблені до початку регулярних спалахів, тож порівняння показало суттєву різницю між станом системи до і під час активної фази.
Науковці пояснюють це тим, що під час максимального зближення об’єктів супутник захоплює частину речовини, викинутої зорею. Газ формує навколо нього диск і рухається з величезною швидкістю. Унаслідок цього він нагрівається до температур, за яких починає інтенсивно випромінювати рентгенівські промені. Саме ця речовина, а не сама зоря, відповідає за потужне рентгенівське світіння.
Це перше рентгенівське виявлення такого типу зорі, а також перший знайдений представник цього класу з компаньйоном у вигляді чорної діри або нейтронної зорі. Об’єкт також може належати до кандидатів у надяскраві рентгенівські джерела. Такі системи є рідкісними, і астрономи досі не повністю розуміють їхню природу.
Відкриття може допомогти пояснити зв’язок між такими джерелами та нестабільністю масивних зір перед вибухами наднових. Для цього важливо мати детальні спостереження саме таких систем, адже вони дозволяють побачити процеси, які інакше залишалися б непоміченими.
Для спостереження за яскравістю AT 2016blu дослідники залучили наземні телескопи, професійні астрономічні проєкти та понад 30 аматорів. Завдяки такій широкій мережі спостережень команда отримувала дані про зміни яскравості зорі. Коли на початку 2026 року вони зафіксували черговий спалах, команда змогла вчасно організувати цільові спостереження Chandra. Саме так було отримано рентгенівські дані, які стали ключовими для розуміння природи системи.
Джерело: portaltele.com.ua
