2852
У старих чеських календарях траплялася незвичайна позначка «грудний рік» (hrudný rok). Так називали рік із тринадцятьма місячними періодами замість дванадцяти, а додатковий період мав назву «грудень» (Hruden). Це слово напрочуд схоже на назву останнього місяця року в українській мові.
Звідки в календарі з’являвся тринадцятий місячний період
Чеський історик Йозеф Емлер (Josef Emler) докладно описав це явище у книжці «Посібник із християнської хронології, особливо чеської» (Rukověť chronologie křesťanské, zvláště české), виданій у Празі 1876 року. У розділі «Грудний рік» він пояснив, що такі позначення зберігалися в чеських календарях аж до 1773 року. За його описом, додатковий місячний період не мав сталого місця протягом року і міг припадати на різні місяці.
Щоб зрозуміти, навіщо взагалі потрібен був цей період, варто згадати, що час колись рахували за Місяцем. Від молодика до наступного молодика минає приблизно 29 із половиною днів. Дванадцять таких циклів тривають близько 354 днів, тоді як сонячний рік — приблизно 365. Різниця становить майже одинадцять днів, тож календар, який спирався лише на дванадцять місячних циклів, поступово відставав би від зміни сезонів. Через це в місячно-сонячних системах періодично додавали ще один місячний період.
Емлер описував дев’ятнадцятирічний цикл, у якому сім років мали додатковий період: третій, шостий, восьмий, одинадцятий, чотирнадцятий, сімнадцятий і дев’ятнадцятий роки циклу. Для такого року існувала латинська назва annus embolismalis, тобто «рік із додатковим місяцем». У чеській історичній традиції його називали «грудним роком». Це не було схоже на сучасний календар із щорічним додатковим місяцем, який має постійну назву та дати. Йшлося про облік місячних циклів, а додатковий період з’являвся лише в окремі роки.
Чому додатковий період називали Hruden і до чого тут українське слово
За поясненням Емлера, у середньовічній календарній практиці місячний період міг отримувати назву від календарного місяця, у якому завершувався. Коли ж протягом року наставало тринадцять таких періодів, звичних дванадцяти назв бракувало. Тому для додаткового використовували окрему назву «грудень» (Hruden), від якої походила назва «грудний рік».
Це слово збереглося і в історії назв зимових місяців. Чеський мовознавець Владімір Шаур (Vladimír Šaur) у дослідженні 1972 року наводив старочеські форми hruden, hrudnec і hrudenec, які, за його реконструкцією, стосувалися зимового періоду після листопада. Інша дослідниця, Павліна Валчакова (Pavla Valčáková), у мовознавчій праці 2015 року подавала hruden також у значенні січня або вставного періоду між груднем і січнем. Отже, історичні назви місяців могли змінювати своє календарне місце.
Українське слово «грудень» мовознавці пов’язують зі спостереженням за зимовою дорогою: коли після дощів земля замерзала, на ній утворювалися тверді грудки. Валчакова виводить старочеське hruden від праслов’янського кореня, пов’язаного з грудками мерзлої землі. Те саме походження українського слова пояснює «Етимологічний словник української мови» Інституту мовознавства імені Олександра Потебні НАН України. Споріднені назви є також у польській («grudzień») і білоруській («грудзень») мовах. Сучасна українська назва не виникла через запозичення з чеської чи польської мови, а має спільну слов’янську основу. Словник фіксує й те, що українське слово історично вживалося для одинадцятого місяця, а згодом для дванадцятого.
Джерело: czechia-online.cz
