2849
Мікропластик становить 94 % частинок, що потрапляють у Велику тихоокеанську сміттєву плями, і його концентрація там уже змінює колір океану. Таке з’ясували фахівці з оптики Шеа Читам, Деніел Кестнер і Берге Хамре з Бергенського університету, які проаналізували супутникові дані.
Що відомо про сміттєву пляму
Велика тихоокеанська сміттєва пляма розташована всередині гігантської кругової системи течій у північній частині Тихого океану. Цю систему називають океанічним кругообігом, і вона стала своєрідною пасткою для пластикового сміття.
За оцінками, отриманими в ході дослідження 2018 року, у плямі міститься близько 1,8 трильйона пластикових фрагментів загальною масою приблизно 79 000 метричних тонн. Значну частину цієї маси становлять викинуті рибальські снасті. Пізніше дослідження показало, що більша частка великого сміття походить із рибальської галузі Японії, Китаю, Південної Кореї, Тайваню та США.
Проте за кількістю одиниць переважають крихітні фрагменти мікропластику. На них припадає близько 94 % усіх об’єктів, що плавають у цій плямі, хоча за масою вони становлять лише 8 % від загального обсягу.
Як дослідники перевіряли зміну кольору
Читам та її колеги почали роботу не з самої сміттєвої плями, а з того, як такі частинки взаємодіють зі світлом у морському середовищі. Саме тут, за їхніми словами, вони виявили щось цікаве.
«Ми виявили низку унікальних характеристик, які дають підстави припустити, що мікропластик розсіює й поглинає світло настільки своєрідно, що це може створювати особливі оптичні «відбитки», які можна виявити за певних океанічних умов», — сказала Читам.
Далі дослідники звернулися до моделей, щоб з’ясувати, чи можна виявити ці ознаки за допомогою наявних супутникових засобів. Їхнє моделювання показало, що такий оптичний ефект може виникати при концентраціях мікропластику, які, можливо, вже присутні у Великій тихоокеанській сміттєвій плямі.
Після перевірки супутникових даних за 2002–2022 роки науковці дійшли висновку, що сміттєва пляма дійсно змінює колір океану. Водночас дослідниця згадувала, що спочатку команда не повірила власним результатам, тому перевірила ще два масиви супутникових даних.
Цей випадок не єдиний у сфері вивчення пластикового забруднення. Нещодавно китайські вчені виявили хмари мікро- та нанопластикових частинок, що зависли над Гуанчжоу та Сіанем. Нові дані свідчать про те, що попередні оцінки масштабів пластикового забруднення атмосфери були суттєво занижені.
Джерело: zn.ua
