2883
Серце може довго працювати на межі й майже не подавати сигналів болю. Людина звикає до задишки, списує втому на вік і навантаження, а тим часом сам м’яз серця змінюється і слабшає. Так розвивається кардіоміопатія – хвороба серцевого м’яза.
Що відбувається із серцевим м’язом і чому хвороба довго непомітна
Здоровий м’яз серця еластичний і сильний: він стискається, виштовхує кров до органів і розслабляється, щоб прийняти нову порцію крові. При кардіоміопатії м’яз потовщується, розтягується або стає жорстким, і серцю дедалі важче перекачувати кров у потрібному обсязі.
При одному варіанті хвороби стінки серця потовщуються, камери всередині стають меншими, а крові в них поміщається менше. При іншому варіанті м’яз розтягується і тоншає, серце збільшується в розмірах, але скорочується слабше, і кров починає застоюватися. Є й форма, за якої м’яз стає жорстким: серце погано розслабляється між ударами, тиск усередині росте, а органи знову недоотримують кисень.
На ранньому етапі серце компенсує слабкість частотою ударів і додатковим напруженням, тому людина може роками не знати, що м’яз уже змінений. Перші сигнали легко сплутати зі звичайною втомою: швидка втомлюваність, задишка при звичному навантаженні і відчуття, що підйом сходами став важчим, часто не насторожують.
Ознаки, причини і шляхи контролю хвороби
З часом з’являються ознаки, які ігнорувати небезпечно: задишка у спокої або в положенні лежачи, набряки ніг, що посилюються до вечора, серцебиття, перебої й відчуття завмирання серця, запаморочення і непритомність без зрозумілої причини, стискання або дискомфорт у грудях при навантаженні. Окрема небезпека – порушення ритму: змінений м’яз гірше проводить електричні сигнали, тому серце може раптово піти в небезпечну аритмію.
Частина випадків має спадкову природу. Якщо у близьких родичів була така хвороба або раптові втрати свідомості у молодому віці, це привід обстежити серце, навіть коли скарг немає. М’яз також можуть ушкоджувати зовнішні чинники: тривалий високий тиск, зловживання алкоголем, вірусні інфекції, після яких запалення переходить на серце, цукровий діабет, хвороби щитоподібної залози, деякі ліки і токсичні речовини. Іноді точну причину знайти не вдається, але обстеження все одно показує, як саме змінився м’яз і наскільки впала сила скорочень.
Головне дослідження – ультразвукове дослідження серця, яке показує товщину стінок, розміри камер і силу викиду крові з кожним скороченням. Електрокардіограма та добовий моніторинг ритму допомагають побачити перебої, які людина не завжди відчуває. Аналізи крові підказують, чи є перевантаження серця. За потреби призначають магнітно-резонансну томографію, яка точніше показує рубці й ділянки зміненої тканини. Родичам пацієнта лікарі часто радять пройти хоча б базове обстеження, адже спадкові форми в різних членів родини можуть проявлятися в різному віці.
Повністю повернути змінений м’яз до початкового стану вдається не завжди, але перебіг хвороби можна помітно сповільнити, якщо зняти зайве навантаження із серця. Лікування підбирають за формою хвороби і станом ритму: препарати зменшують перевантаження, тримають тиск і пульс у безпечних межах і знижують ризик небезпечних аритмій. Коли ризик порушення ритму високий, постає питання про спеціальний пристрій, який стежить за серцем зсередини, і таке рішення приймають лише після повного обстеження. Свій внесок робить і щоденне життя: відмова від алкоголю, контроль тиску і цукру, сон і помірний рух за дозволом лікаря зменшують щоденний тиск на ослаблений м’яз.
Головний висновок простий: задишка, набряки і перебої ритму – це не норма віку і не просто втома. Якщо серцевий м’яз слабшає, раннє обстеження дає шанс зупинити цей процес до того, як він перейде у важку серцеву недостатність.
Джерело: u-news.com.ua
