2883
Правило «пити два літри води на день» знайоме майже кожному, але підходить воно не всім однаково. Реальна потреба в рідині залежить від віку, ваги, фізичної активності, погоди та стану здоров’я. Тож орієнтуватися варто не лише на умовну норму, а й на сигнали власного організму.
Угорське медичне джерело, посилаючись на рекомендації Британської служби охорони здоров’я (NHS) та Mayo Clinic, наголошує, що універсального рецепта для всіх не існує.
Скільки води потрібно пити на день: чому міф про «2 літри» не працює для всіх
NHS рекомендує більшості людей орієнтуватися на 6–8 склянок рідини на день, що приблизно становить 1,5–2 літри. Втім, це лише загальний орієнтир. За даними Mayo Clinic, добова потреба дорослих у загальному обсязі рідини може становити приблизно 2,7–3,7 літра. При цьому йдеться не лише про чисту воду, а й про чай, каву, молоко, супи та вологу, яку організм отримує з їжею.
На потребу в рідині впливає спосіб життя та клімат. Фізіологи й дослідники водного балансу пояснюють, що під час фізичних навантажень, у спеку або за підвищеної температури тіла організм втрачає більше рідини через потовиділення, тому запаси важливо вчасно поповнювати. Окремо науковці зазначають, що кава та чай також зараховуються до добового об’єму рідини. Хоча кофеїн має легкий сечогінний ефект, за регулярного вживання організм до нього адаптується.
Рідину організм втрачає не лише із сечею та потом, а й під час дихання та роботи кишківника, на чому наголошують фахівці з метаболізму. Якщо вологи бракує, можуть з’явитися спрага, втома, сухість у роті та головний біль. За сильного зневоднення медики не виключають небезпечних наслідків для серцево-судинної та видільної систем: зниження артеріального тиску, прискореного серцебиття та порушення роботи нирок.
Як перевірити рівень гідратації: колір сечі та небезпека надлишку води
Один із найпростіших побутових способів оцінити водний баланс — звернути увагу на колір сечі. Світло-жовтий або солом’яний відтінок зазвичай свідчить про достатнє надходження рідини, тоді як темна сеча може вказувати на її нестачу. Експерти радять оцінювати цей показник разом із загальним самопочуттям, адже на відтінок впливають також продукти харчування, вітаміни та ліки.
Водночас медики застерігають: небезпечним може бути не лише зневоднення, а й надмірне споживання води. «Якщо випити дуже багато рідини за короткий час, може розвинутися гіпонатріємія — стан, за якого концентрація натрію в крові різко знижується», — пояснюють клінічні дослідники. Через це вода надходить у клітини, спричиняючи їх небезпечний набряк. Особливо ризиковано це для мозку: серед можливих симптомів називають нудоту, головний біль, сплутаність свідомості та судоми.
Щодо фізичних навантажень фахівці радять зважати на баланс електролітів. Після короткого тренування помірної інтенсивності зазвичай достатньо води та звичайного повноцінного прийому їжі. Під час тривалих або інтенсивних занять у спеку може знадобитися додаткове поповнення солей, і тоді спортивні дієтологи рекомендують спеціальні ізотонічні напої, «орієнтуючись на тривалість навантаження та індивідуальні втрати рідини». За спостереженнями спортивних лікарів, ризик перепиття вищий у марафонців та атлетів, які займаються спортом на витривалість і випивають значно більше води, ніж втрачають із потом.
Коли потрібна особлива увага до питного режиму та кому протипоказано пити багато води
Більше рідини організм зазвичай потребує під час лихоманки, блювання, діареї, у спеку, а також під час вагітності та грудного вигодовування. У разі кишкових розладів разом із водою втрачаються життєво важливі електроліти, тому Всесвітня організація охорони здоров’я та профільні лікарі наголошують на необхідності спеціальних розчинів для пероральної регідратації.
Водночас існують суворі медичні обмеження. «Пацієнтам із хронічними захворюваннями нирок, тяжкою серцевою недостатністю або тим, хто проходить процедуру діалізу, може знадобитися жорстке обмеження рідини», — зазначають нефрологи та кардіологи.
У таких хворих надлишок води не виводиться вчасно, що здатне спричинити небезпечні набряки, задишку та різке підвищення артеріального тиску. У подібних ситуаціях допустиму добову кількість рідини має визначати виключно лікар.
Джерело: tsn.ua
