Цунамі заввишки понад 200 метрів дев’ять днів змушувало Землю коливатися

Незвичайне природне явище сталося 16 вересня 2023 року у фіорді Діксон на сході Гренландії. Тоді частина гірського схилу обвалилася, захопивши величезну масу льодовикового льоду. Суміш каміння та льоду впала у воду і спричинила потужне цунамі, хвиля якого на прилеглих схилах піднялася більш ніж на 200 метрів.

За словами сейсмолога Крістіана Свенневіга, середня висота підйому води становила приблизно 60 метрів уздовж десятикілометрової ділянки фіорду. Проте найбільше науковців здивувало не сама хвиля, а те, що відбувалося після обвалу.

Величезна маса води опинилася замкненою між скелястими стінами вузького фіорду. Замість того щоб швидко розсіятися, вона почала ритмічно рухатися від одного берега до іншого. Кожне зіткнення води зі скелями передавало поштовх земній корі, унаслідок чого виникали низькочастотні сейсмічні хвилі, які поширювалися на тисячі кілометрів.

Сейсмометри в різних частинах планети реєстрували повторюваний сигнал із майже незмінним інтервалом у 92 секунди. Коливання тривали дев’ять днів, хоча їхнє джерело спочатку залишалося загадкою.

Супутникові спостереження та перевірка версій

Дослідники змогли встановити місце події завдяки супутниковим спостереженням. Вони виявили сліди масштабного зсуву у віддаленій арктичній долині та пов’язали його з незвичайною сейсмічною активністю. Спочатку механізм тривалих коливань води відтворювали за допомогою наземних сейсмічних датчиків, згодом з’явилися прямі вимірювання, отримані супутниковим радаром.

Радіолокаційні дані показали, що поверхня води у фіорді нахилялася з перепадом висот до двох метрів. Учені зіставили ці спостереження із сейсмічними сигналами, зафіксованими поблизу канадського міста Алерт. Це дозволило розрахувати початкову амплітуду коливань, яка становила приблизно вісім метрів.

Дослідники також перевірили вплив погодних умов і припливів. Моделювання показало, що ні вітер, ні припливні процеси не могли пояснити настільки тривалий і регулярний рух води.

Особливе значення мало те, що коливання вдалося зафіксувати безпосередньо з космосу. Раніше для вивчення подібних явищ у вузьких затоках науковці переважно покладалися на прилади, встановлені на узбережжі.

Чому схили Гренландії нестабільні

Науковці також дослідили причини самого обвалу. Основним чинником вони вважають поступове стоншення льодовика, який підтримував гірський схил біля свого підніжжя. Через підвищення температури та танення багаторічної мерзлоти природна опора скель слабшає, що підвищує небезпеку масштабних зсувів у гірських районах Гренландії.

Подібна катастрофа вже сталася у 2017 році у фіорді Каррат, де спричинене обвалом цунамі зруйнувало поселення Нуугааціак. Нестабільність схилу у фіорді Діксон збереглася і після вересневої події: уже 11 жовтня 2023 року в тому самому районі стався ще один зсув, хоча й менш масштабний.

Попри встановлений зв’язок між таненням льоду та руйнуванням гірських схилів, точно передбачати час таких обвалів науковці поки не можуть. Безпосередній чинник, який запустив вересневий зсув скель у фіорді Діксон, залишився невиміряним.

Джерело: expert.in.ua