2873
Вчені з’ясували, що яскравий метеор, який упав у травні 2026 року в затоку Кейп-Код у США, прилетів із зовнішніх районів Сонячної системи. Дослідники об’єднали дані радарів, інфразвукових систем, автомобільних відеореєстраторів і камер відеоспостереження. Це дозволило простежити шлях небесного тіла.
Падіння боліда та його шлях
Яскраві метеори, які можна побачити вдень, називають болідами. 30 травня 2026 року о 13:06 за місцевим часом такий болід спостерігали багато мешканців прибережної частини штату Массачусетс. Очевидці також повідомили про звуковий удар, який прокотився вздовж північно-східного узбережжя Сполучених Штатів.
За словами дослідників, спочатку це був невеликий астероїд, траєкторія якого змінилася під впливом гравітації Юпітера. Після цього він опинився на орбіті, що веде до Землі.
Тепер група вчених із США та Європи під керівництвом астрофізика Юхі Вієринена з Арктичного університету Норвегії в Тромсе об’єднала дані, отримані за допомогою мережі радарів для спостереження за метеорами, звичайних метеорологічних радарів, інфразвукових станцій, а також записів з камер. Це дозволило детально описати падіння даного метеорита та відтворити його орбіту навколо Сонця.
Ключову роль у цих дослідженнях відіграли дані, отримані системою SIMONe (Spread Spectrum Interferometric Meteor Observing Network — інтерферометрична мережа для спостереження за метеорами з використанням широкосмугових сигналів), яка базується в обсерваторії Хейстек Массачусетського технологічного інституту. Вона змогла зафіксувати «головне відлуння» боліда.
Головне відлуння — це те, що фіксує радар, коли метеороїд (так називається брила породи, яка, потрапивши в атмосферу Землі, стає метеором) входить у земну атмосферу. При цьому він сильно нагріває як навколишнє повітря, так і власну поверхню, створюючи навколо себе хмару плазми.
Таке відлуння існує дуже недовго: воно виникає на висоті від 90 до приблизно 70 кілометрів, у тому діапазоні, де плазма навколо метеороїда стає достатньо щільною, щоб відбивати радіолокаційний сигнал. Потім «головне» відлуння змінюється «відлунням від сліду» (шлейфу). Воно утворюється турбулентним потоком плазми, що залишається в просторі після проходження метеороїда через цю ділянку атмосфери.
Енергія удару та походження
У випадку з болідом, який спостерігався у травні, відлуння від сліду фіксувалося аж до незвично низької позначки — 32 кілометри. На цій висоті небесне тіло зруйнувалося. Сила вибуху була еквівалентна 500 тоннам тротилу, а загальна енергія удару боліда склала близько 1,1 кілотонни в тротиловому еквіваленті. За 2025 рік у всьому світі зафіксували лише три боліди з більшою енергією удару, що свідчить про те, наскільки рідкісними є подібні події.
За словами вчених, об’єкт, що увійшов в атмосферу, мав близько метра в діаметрі. Судячи з того, як глибоко він проник в атмосферу, перш ніж розпастися на частини, це, мабуть, було доволі щільне тіло, можливо, багате на залізо.
Простеживши траєкторію руху об’єкта у зворотному напрямку, дослідники з’ясували, що метеороїд рухався навколо Сонця по витягнутій, кометоподібній орбіті, яка доходила майже до Юпітера. Комети, що рухаються такими орбітами, відносять до «сім’ї Юпітера», оскільки їхні орбіти формуються під впливом потужного гравітаційного тяжіння цієї планети.
Але цей об’єкт точно не був кометою. Згідно з результатами попередніх досліджень, Юпітер здатний «витягувати» невеликі астероїди з Головного поясу (розташованого між Марсом і Юпітером) і переводити їх на подібні орбіти.
«На метеороїди можуть впливати інші небесні тіла, зокрема Юпітер. Афелій метеороїда — точка його найбільшого віддалення від Сонця — перебуває неподалік від орбіти Юпітера. Це дозволяє припустити, що саме зближення з газовим гігантом могло спрямувати об’єкт на нинішню траєкторію, яка перетинає орбіту Землі. Цей самий процес протягом усієї історії Сонячної системи поступово призводив до зменшення кількості тіл у поясі астероїдів», — сказав учасник дослідницької групи Марк Фріс.
Нещодавно на відео з виверженням гори Майон на Філіппінах, одного з найактивніших вулканів у світі, потрапив яскравий метеор. На перший погляд може здатися, що він врізався просто в схил вулкана.
Джерело: zn.ua
