2852
Дослідники виявили високий вміст ртуті в донних відкладах двох водойм поблизу стародавніх міст майя на півострові Юкатан. Періоди забруднення збіглися із занепадом місцевих водних екосистем. Імовірним джерелом ртуті науковці вважають кіновар, з якої майя виготовляли червону фарбу.
Майя жили на території сучасної південної Мексики та Центральної Америки, де й нині живуть їхні нащадки. Червоний колір вони використовували майже всюди. Археологи знаходили його сліди на скульптурах, монументах, стінах, площах і кераміці, а також на тілах померлих під час поховальних обрядів.
Кіновар — яскраво-червоний мінерал, що складається із сульфіду ртуті, з якого отримують пігмент вермільйон. Дощі та стоки можуть змивати частинки фарби у водойми. У донних відкладах, де бракує кисню, бактерії можуть перетворювати ртуть із пігменту на високотоксичну метилртуть. Вона накопичується в організмах, а її концентрація зростає на кожній наступній ланці харчового ланцюга.
Для майя червоний символізував сонце, кров і життя. За словами першого автора дослідження Метью Вотерса, палеолімнолога з Обернського університету в Алабамі, широке використання кіноварі мало тяжкі наслідки для водойм поблизу поселень. Місцеві жителі могли помічати, що вода набувала незвичного кольору, а риби ставало менше. Це мало значення, адже майя залежали від вилову прісноводної риби та молюсків, які були джерелом білка.
Сліди значного забруднення ртуттю вже знаходили в південних високогір’ях і південно-центральних низовинах, де жили майя. На півострові Юкатан масштаби такого забруднення досі докладно не вивчали. Вотерс і його колеги виміряли вміст ртуті в шарах мулу часів майя й виявили ознаки сильного забруднення. Найімовірнішим джерелом вони назвали фарбу з кіноварі. За словами Вотерса, команда не очікувала, що майя могли використовувати кіновар у таких обсягах.
Що знайшли на дні водойм
Зразки взяли з дна двох водойм. Перша — мілке озеро поруч з однойменним містом майя. Друга — затоплена карстова западина біля руїн міста в джунглях, де провели мало розкопок. Шари відкладів зберегли дані про зміни у водоймах і довкола них за понад дві тисячі років. Кілька періодів підвищеного вмісту ртуті припали на проміжок приблизно між 40 і 820 роками нашої ери, який охоплює частини докласичної та класичної доби майя.
За словами Вотерса, забруднення тривало десятиліттями, а в одному випадку — століттями. У відкладах із високим вмістом ртуті дослідники не знайшли дрібних викопних черепашок прісноводних рачків, що свідчить про втрати серед водних організмів. Майже зникли й сліди цвітіння водоростей, хоча за звичайних умов, за словами Вотерса, воно мало відбуватися регулярно. Науковець припускає, що водорості не витримували високого рівня забруднення.
Занепад міст і інші знахідки
Причини занепаду міст майя у VIII та IX століттях залишаються предметом дискусій. Одна з провідних гіпотез пов’язує його з тривалими посухами, які порушили постачання продовольства. Вотерс зазначає, що до часу занепаду вплив ртуті на водойми в багатьох місцях слабшав уже протягом століть. Водночас забруднення могло стати одним із додаткових чинників, що ускладнювали життя місцевих громад.
Нагадаємо, що майя фарбували в червоний колір інтер’єри комплексу Чічанчоб у Чичен-Іці. Через це комплекс називали «Барвистим домом», і він мав власний майданчик для гри в м’яч. У 2023 році археологи знайшли там кам’яний диск діаметром 32,5 сантиметра й вагою 40 кілограмів. На ньому вирізьблено двох гравців та ієрогліфічний напис із датою, що відповідає 894 року нашої ери.
У мексиканському штаті Кампече археологи знайшли вапнякову фігурку з поховальними мотивами майя. Фахівці Національного інституту антропології та історії Мексики виявили її під час будівництва залізниці біля села Конхуас, неподалік руїн храмового комплексу Баламку. Знахідку датують 200–600 роками нашої ери. Фігурка заввишки 25 сантиметрів, імовірно, зображує бога смерті Цизіна, також відомого як Кисин.
Джерело: zn.ua
