Вчені з Університету Кюсю знайшли спосіб перетворити природний білок, що відповідає за відновлення м’язів, на його надпотужну версію. Нова форма, яку дослідники назвали «Супер-ГФР», здатна протистояти руйнівним процесам старіння. Це промінь надії для людей, які прагнуть зберегти активне та незалежне життя.

Чому м’язи слабшають з віком
З віком м’язи втрачають силу та здатність до відновлення, іноді раніше, ніж ми очікуємо. Цей процес, відомий як саркопенія, є серйозною проблемою для громадського здоров’я: він погіршує якість життя літніх людей, збільшує ризик падінь, переломів і втрати незалежності. За оцінками, саркопенія вражає від 10% до 27% літніх людей, а до 2050 року кількість людей із цим станом може сягнути 500 мільйонів. Вона проявляється не лише зменшенням м’язової маси, а й зниженням сили та функції.
Фактори ризику різноманітні: від фізичної бездіяльності та недоїдання до куріння, екстремальної тривалості сну та діабету. Втрата м’язів може призвести до утворення рубцевої тканини, накопичення жиру та втрати волокон, відповідальних за швидкі й потужні рухи. Сучасні підходи, зокрема фізичні вправи та дієтичні втручання, часто потребують тривалого часу, тож ефективні та широкодоступні методи лікування досі залишаються невдоволеною клінічною потребою.
Ключ до відновлення і несподівана сполука
Скелетні м’язи мають здатність до самовідновлення. Ключову роль відіграють сателітні клітини, стовбурові клітини, які зазвичай неактивні та розташовані поруч із м’язовими волокнами. Після травми або механічної стимуляції вони активуються, розмножуються і перетворюються на нові м’язові клітини. Важливою частиною цього процесу є білок гепатоцитарний фактор росту (HGF). Попри назву, він впливає й на інші тканини, стимулює рухливість клітин, активує стовбурові клітини та знижує ризик хронічного запалення і фіброзу.
На жаль, ця система з віком стає менш надійною. Попередні дослідження професора Рюїчі Тацумі та його команди виявили, що HGF може піддаватися нітруванню, тобто приєднанню нітрогрупи до певних ділянок білка, найчастіше до залишків тирозину. Для HGF дослідники визначили дві важливі ділянки, Y198 та Y250, що розташовані в області прикріплення до рецептора c-met. Коли вони нітруються, білок гірше зв’язується зі своїм рецептором, подібно до пошкодженого ключа. «HGF не обов’язково відсутній з віком, – пояснює Тацумі. – Скоріше, він може бути хімічно змінений після його утворення».
Команда припустила, що сполука з сильними антиоксидантними властивостями може захистити HGF. Дослідники тестували глутатіон трисульфід (GSSSG) та ліпоєву кислоту трисульфід (LASSS). Обидві сполуки зменшили нітрування, але не повністю відновили зв’язування з рецептором. Коли співвідношення трисульфіду до HGF збільшили, при вищій концентрації LASSS не лише захистив білок, а й значно покращив його зв’язування з c-met. Порівняно з необробленим HGF, спорідненість зросла більш ніж удвічі. Цей ефект був специфічним для LASSS, адже GSSSG такого покращення не показав.
Команда описує результат як «Супер-ГФР», потенційно посилену форму існуючого в організмі сигналу відновлення м’язів. Щоб перевірити ефект у живій тканині, вчені використали мишей із хвостовою підвіскою, усталеним методом вивчення атрофії м’язів. Миші, які отримували LASSS, показали значно менше нітрування HGF, ніж необроблені тварини. Однак експерименти продемонстрували захист від нітрування, а не відновлення втраченої м’язової маси чи силу. Дослідники наголошують, що для перевірки ефективності та безпеки сполуки in vivo (в живому організмі) потрібні дослідження за участю старіючих тварин.
Джерело: newssky.com.ua

2850