2625
Меркурій, найменша планета Сонячної системи, міг зменшитися у розмірах значно сильніше, ніж вважали раніше. Нове дослідження свідчить, що його діаметр скоротився на 10–30% більше, ніж показували попередні моделі, тобто загалом майже на 19 кілометрів від часу формування планети. Про це йдеться в роботі, опублікованій у журналі Geophysical Research Letters, на яку звертає увагу видання Live Science.
Сьогодні діаметр Меркурія становить приблизно 4 880 кілометрів, тобто близько третини земного. Оцінка того, наскільки сильно планета стиснулася під час охолодження, є ключовою для відтворення її еволюції, пояснює планетолог Гаку Нішіяма (Gaku Nishiyama) з Німецького аерокосмічного центру, один з авторів дослідження.
Як охолодження стискає планету
Меркурій, як і інші планети, формувався з уламків порід і газу, що поступово злипалися під час численних зіткнень астероїдів і комет. Ці удари виділяли велику кількість тепла. Відтоді планета повільно охолоджується, а її внутрішні шари стискаються.
За словами Нішіями, ступінь скорочення є показником того, наскільки сильно Меркурій охолов за мільярди років. Це, у свою чергу, дозволяє порівнювати спостереження з комп’ютерними моделями еволюції планети й уточнювати сценарії її формування.
Більше стискання може означати й іншу будову надр. За оцінками авторів, це вказує на більше металеве ядро та меншу частку легких елементів, наприклад кремнію, усередині цього ядра. Внутрішня структура Меркурія відображає умови, за яких формувалася найвнутрішніша частина Сонячної системи, тому такі висновки важливі для розуміння історії всієї планетної родини.
Чому попередні оцінки помилялися
Раніше масштаби стискання могли недооцінювати через те, що частина геологічних слідів просто прихована. На поверхні Меркурія безліч ударних кратерів, і кожне нове зіткнення не лише створює заглиблення, а й насипає шари уламків, які перекривають старі структури.
Команда Нішіями використала дані місії NASA MESSENGER, що оберталася навколо Меркурія з 2011 по 2015 рік. Дослідники порівняли два набори карт: одні відображали геологічні ознаки скорочення (так звані «зморшки» та уступи), інші оцінювали шорсткість поверхні.
Аналіз, що охопив усю планету, показав: найбільш пересічені, «грубі» ділянки мають менше видимих зморшок від стискання. Це вказує на те, що уламки від більш пізніх ударів маскують давніші сліди скорочення кори. Відповідно, якщо врахувати приховані структури, загальний масштаб стискання виявляється значно більшим.
Що покаже BepiColombo
Автори підкреслюють, що їхні оцінки ще потребують уточнення. Допомогти в цьому має європейська місія BepiColombo, яка нещодавно розпочала етап прибуття до Меркурія після майже восьми років подорожі.
Очікується, що BepiColombo отримає зображення поверхні з вищою роздільною здатністю, ніж MESSENGER. Це дозволить краще бачити дрібніші кратери, уступи та хребти, які пов’язані зі стисканням планети, і точніше вимірювати їхні параметри.
Особливо важливими стануть дані лазерної альтиметрії, які дадуть змогу з високою точністю відтворити топографію Меркурія. Команда Нішіями очікує, що ці вимірювання допоможуть перевірити нинішні оцінки ступеня скорочення та ще детальніше відновити термічну й тектонічну історію планети.
Меркурій виявився стиснутим сильніше, ніж очікували астрономи з’явилася спочатку на Цікавості.
