2812
Іран заявив, що подальше посилення тиску з боку Міжнародного агентства з атомної енергії може підштовхнути окремі країни до виходу з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Заява прозвучала після нової хвилі критики щодо обмежень для інспекторів МАГАТЕ та відсутності повної прозорості навколо частини іранських ядерних об’єктів. Тегеран вважає, що агентство дедалі більше діє під політичним тиском західних держав і виходить за рамки суто технічного контролю.
Іранські посадовці наголошують, що країна формально залишається учасником ДНЯЗ і не відмовляється від співпраці з міжнародними інспекторами. Водночас вони попереджають, що якщо механізми контролю сприйматимуться як інструмент політичного тиску, це може поставити під сумнів саму привабливість договору для держав, які вважають себе обмеженими нерівними правилами.
МАГАТЕ останніми місяцями неодноразово заявляло, що не може повністю підтвердити мирний характер окремих елементів іранської програми без стабільного доступу до об’єктів і більшої кількості даних. Особливе занепокоєння викликають рівні збагачення урану та активність на кількох майданчиках, де інспектори або не отримують достатньої інформації, або працюють із запізненням.
Тегеран пояснює частину обмежень безпековою ситуацією після атак на ядерну інфраструктуру. Влада стверджує, що в умовах прямого військового конфлікту вона не може працювати за звичайними процедурами та ризикувати витоком чутливої інформації. Іран також звинувачує західні держави в тому, що вони ігнорують удари по його об’єктах і водночас вимагають повної відкритості.
Західні країни відповідають, що саме прозорість потрібна для того, щоб уникнути подальшої ескалації. США, Велика Британія та Франція вважають, що рівень збагачення урану в Ірані значно перевищує потреби звичайної цивільної програми і створює технічну можливість швидко наблизитися до матеріалу, придатного для ядерної зброї.
Росія та Китай займають більш м’яку позицію щодо Тегерана і звинувачують Вашингтон у тому, що нинішня криза є наслідком виходу США з попередньої ядерної угоди та повторного введення санкцій. На їхню думку, нові погрози і тиск без гарантій лише зменшують простір для компромісу.
Погроза виходу з ДНЯЗ поки не означає, що Іран уже ухвалив таке рішення. Однак сама поява цього сценарію в офіційній риториці різко підвищує ставки. Вихід із договору фактично позбавив би міжнародну спільноту одного з головних юридичних механізмів контролю за іранською ядерною програмою і міг би спровокувати ще серйознішу кризу.
