2811
Британська поліція затримала у Лондоні двох людей за підозрою у допомозі іранській розвідці. Розслідування веде контртерористичний підрозділ, який останніми роками дедалі частіше працює не лише з терористичними загрозами, а й з операціями іноземних держав, спрямованими проти опозиційних активістів, журналістів і критиків режимів.
За даними правоохоронців, затриманих підозрюють у діях, які могли сприяти роботі структур, пов’язаних з Іраном. Поліція не розкриває, чи йдеться про спостереження за конкретними людьми, збір інформації, передачу персональних даних або підготовку операцій. Деталі обмежені, оскільки слідство перебуває на ранній стадії.
Британія вже неодноразово заявляла, що іранські спецслужби намагаються діяти проти дисидентів, журналістів та представників опозиції, які живуть у країні. Окремі попередні випадки стосувалися можливих планів нападів, викрадень або залякування людей, пов’язаних із критичними до Тегерана медіа.
Лондон суттєво посилив захист іранських опозиційних медіа та активістів після серії попереджень спецслужб. Частина редакцій навіть тимчасово переносила роботу за межі Великої Британії через оцінений рівень загрози. Поліція також збільшувала патрулювання поблизу окремих офісів та приватних адрес.
Іран традиційно відкидає звинувачення у підготовці операцій на британській території та називає їх політично вмотивованими. Дипломатичні відносини між країнами при цьому залишаються напруженими, а прямий конфлікт Ірану зі США та Ізраїлем лише підвищив взаємну недовіру.
Затримання відбулися в момент, коли західні спецслужби очікують активнішого використання Тегераном розвідувальних та проксі-мереж у третіх країнах. На тлі військової ескалації такі операції можуть використовуватися як додатковий інструмент тиску, не переходячи до відкритого зіткнення.
Поки підозрюваним не оголосили остаточних вироків. Слідство перевіряє їхні контакти, цифрові пристрої та можливі фінансові зв’язки, щоб визначити масштаб і характер співпраці. Якщо звинувачення підтвердяться, справа може стати ще одним прикладом того, як суперництво держав дедалі частіше переноситься у внутрішній простір європейських країн.
