840
Більша частина людського геному не кодує білки, тому десятиліттями її часто називали «сміттєвою» ДНК. Сучасна генетика давно відмовилася від такого спрощення, а нове дослідження показало, що саме в некодуючих ділянках може ховатися велика кількість мішеней, які підтримують виживання ракових клітин.
Учені використали нову високопродуктивну технологію генетичного скринінгу, яка дозволяє масово вимикати регуляторні ділянки ДНК і спостерігати, що відбувається з пухлинними клітинами.
На відміну від класичних підходів, що фокусуються на білок-кодуючих генах, цей метод охоплює енхансери, промотори та інші елементи, які визначають, коли й наскільки сильно активується певний ген.
Дослідники виявили сотні регуляторних ділянок, без яких ракові клітини втрачали здатність швидко рости або ставали більш чутливими до лікування.
Частина таких елементів працювала лише у пухлинних клітинах і майже не була потрібна здоровим. Саме такі мішені найбільш цікаві для терапії, оскільки потенційно дозволяють вдарити по раку з меншим ушкодженням нормальної тканини.
Новий підхід також допомагає пояснювати загадкові мутації, які часто знаходять у некодуючій ДНК пухлин. Раніше було незрозуміло, чи вони мають функціональне значення. Тепер можна експериментально перевіряти, чи конкретна зміна справді впливає на ріст раку.
Поки що більшість знайдених мішеней залишаються дослідницькими. Не для кожної регуляторної ділянки легко створити препарат, а частина ефектів може залежати від типу пухлини.
Втім, робота значно розширює карту потенційних слабких місць раку. Якщо раніше вчені шукали мішені переважно серед кількох відсотків геному, що кодують білки, тепер поле пошуку охоплює набагато більшу частину ДНК.
https://medicalxpress.com/news/2026-09-powerful-tool-reveals-potential-goldmine.html
