4140
Нервова та імунна системи виявилися набагато тісніше пов’язаними, ніж вважали раніше. Дослідники описали особливі імунні клітини, які не просто реагують на запалення, а постійно обмінюються сигналами з нервовими волокнами й можуть впливати на відновлення тканин, обмін речовин і роботу мозку.
Йдеться про ILC2 — вроджені лімфоїдні клітини другого типу. Команда з Тяньцзіньського медичного університету проаналізувала їхню взаємодію з нервовою системою та показала, що вона працює в обох напрямках.
У легенях, кишечнику та шкірі ILC2 можуть буквально контактувати з нервовими волокнами. Нервова система здатна як активувати ці клітини, так і пригнічувати їхню роботу залежно від типу сигналу та стану тканини.
Одні нервові сигнали стимулюють вироблення молекул IL-5 та IL-13, які беруть участь у регуляції імунної відповіді. Інші, навпаки, діють як своєрідні «гальма» й не дозволяють запаленню ставати надмірним.
Однак особливо важливим виявилося те, що зв’язок не є одностороннім. Самі ILC2 теж здатні впливати на нервові клітини, формуючи замкнені сигнальні контури, які можуть посилювати або послаблювати реакцію організму.
Такі клітини знаходять не лише в периферичних тканинах. Вони присутні і в захисних структурах центральної нервової системи, зокрема у мозкових оболонках та судинному сплетінні.
У дослідженнях на тваринних моделях IL-13, який продукують ILC2, сприяв дозріванню гальмівних синапсів під час розвитку нервової системи. Це вказує, що імунні клітини можуть брати участь не тільки у захисті, а й у формуванні нейронних мереж.
Не менш цікаві результати отримали в моделях старіння мозку. Активація ILC2 була пов’язана зі зменшенням нейрозапалення та посиленням утворення нових нейронів у гіпокампі — ділянці, важливій для навчання й пам’яті.
У моделях хвороби Альцгеймера додатковий IL-5 покращував показники навчання та пам’яті. Після інсульту, травм мозку або спинного мозку ILC2 також могли залучатися до пошкоджених зон і сприяти відновленню тканин.
Водночас автори наголошують, що значна частина даних поки отримана в доклінічних експериментах. Тому говорити про готові методи лікування на основі ILC2 зарано.
Головний результат роботи полягає в іншому: нервову й імунну системи дедалі важче розглядати як дві окремі структури. Вони утворюють єдину мережу постійного обміну сигналами, від якої залежить реакція організму на пошкодження, стрес і старіння.
