Великий аналіз наднових типу Ia дав космологам новий привід перевірити одну з основних ідей сучасної моделі Всесвіту. Дані майже трьох тисяч вибухів можуть вказувати, що темна енергія — компонент, пов’язаний із прискореним розширенням космосу — не обов’язково лишається сталою.

Наднові типу Ia використовують як своєрідні стандартні свічки. Їхня характерна світність дозволяє оцінювати відстані до далеких галактик і відновлювати історію розширення Всесвіту.
Що більша вибірка, то точніше можна порівнювати реальні спостереження з теоретичними моделями. Новий масив даних виявив відхилення, які можуть бути сумісні зі сценарієм, де властивості темної енергії змінюються з часом.
Якщо цей ефект підтвердиться, космологам доведеться переглянути стандартну модель ΛCDM, у якій темна енергія описується постійною космологічною сталою.
Однак автори не вважають результат остаточним доказом. Необхідні незалежні каталоги, нові спостереження та порівняння з іншими космологічними методами — реліктовим випромінюванням, баріонними осциляціями та великомасштабною структурою Всесвіту.

2750