Співак Ярослав Карпук, відомий під сценічним ім’ям YAKTAK, долучився до екологічної ініціативи на рідній Волині. Разом із бригадою енергетиків ДТЕК артист допоміг встановити спеціальну захисну платформу під уже наявним лелечим гніздом, розташованим на електроопорі. Конструкція має одночасно зберегти місце гніздування птахів і зменшити ризик аварій для електромережі.

Проблема таких гнізд знайома енергетикам у багатьох регіонах України. Лелеки часто обирають високі електроопори як безпечне місце для гніздування, однак великі конструкції з гілок можуть контактувати з проводами, створювати небезпеку для птахів і водночас призводити до пошкодження ліній. Саме тому спеціальні металеві платформи встановлюють трохи вище від небезпечних елементів опори, залишаючи птахам звичне місце, але роблячи його безпечнішим.
YAKTAK працював разом із професійною бригадою, а не просто приїхав на символічну фотосесію. На відео, яке поширили в соцмережах, видно підготовку, роботу біля опори та встановлення конструкції. Для артиста це не перша участь у проєктах, пов’язаних із природою та екологічною відповідальністю.
Останні новини: Оля Полякова пояснила скандальні слова про «концтабір» і ТЦК та вибачилася за невдале порівняння
style="background:#fff;border:0;margin:24px auto;max-width:540px;min-width:326px;padding:0;width:calc(100% - 2px);">
Переглянути допис в Instagram
Лелек не лише рятують, а й відстежують їхні маршрути
У матеріалі також згадується інша ініціатива, яка стартувала цього літа: орнітологи почали оснащувати молодих білих лелек GPS-трекерами. Завдяки цьому науковці можуть відстежувати міграційні маршрути птахів, бачити місця зупинок і зимівлі та краще розуміти, які території для них найбільш важливі.
Такі проєкти показують, що захист дикої природи часто потребує дуже практичних інженерних рішень. Замість того щоб просто прибирати гнізда з небезпечних опор, енергетики створюють альтернативу, де птахи можуть залишатися. Участь відомих артистів на кшталт YAKTAK допомагає привернути до таких ініціатив значно більше уваги.
Для самого Карпука історія має ще й локальний сенс: він родом із Волині, тому долучився до проєкту саме у своєму регіоні. У результаті звичайна технічна робота енергетиків перетворилася на помітну публічну історію про те, як можна одночасно захищати природу й інфраструктуру.
https://www.nta.ua/vidomii_ukrayinskii_spivak_oblastuvav_lelece_gnizdo_na_volini_video_88126

715