Серпень — єдиний місяць, коли питання власного насіння вирішується остаточно. Плоди на кущах уже визначилися, видно, які рослини витягнули сезон без хвороб, а які ледве дотягли. Саме зараз варто відібрати кілька екземплярів і залишити на них плоди до повного дозрівання.

Перше й найважливіше обмеження: насіння збирають тільки із сортових рослин. Якщо на пакетику стояло позначення F1, це гібрид першого покоління, і його нащадки розщепляться — з десяти кущів два-три будуть схожі на материнську рослину, решта дадуть щось непередбачуване, часто дрібне й малоурожайне.
Друге обмеження — перезапилення. Томат запилює себе сам ще в закритій квітці, тож сорти можна вирощувати поруч і ризик змішування не перевищує кількох відсотків. А от перець і огірок запилюють комахи, і між різними сортами потрібна відстань щонайменше 50 метрів або механічна ізоляція квіток марлевим мішечком із ручним запиленням.
З яких рослин і плодів брати насіння
Маточну рослину обирають не за окремим красивим плодом, а за кущем у цілому: типова для сорту форма, добра врожайність, жодних ознак вірусних чи грибкових хвороб. У томата насіння беруть із другої-третьої китиці — там плоди найбільш вирівняні за сортовими ознаками. Плід залишають на кущі до повної, навіть трохи перестиглої стиглості, потім знімають і дають полежати ще три-чотири дні в кімнаті.
Перець на насіння має дійти до біологічної стиглості, а не до тієї, у якій його їдять. Це означає повне забарвлення в червоний, жовтий або шоколадний колір і ще приблизно 20–30 днів понад звичайний строк збору. Гіркий і солодкий перець тримають якнайдалі один від одного: на смак цьогорічних плодів перезапилення не вплине, а от вирощені з такого насіння рослини наступного року цілком можуть виявитися пекучими.
Огірок на насіння залишають до так званої насінникової стиглості — плід виростає великим, шкірка стає жовто-коричневою або сітчастою, плодоніжка підсихає. Від звичайного знімного стану до цього моменту минає 45–60 днів, тож насінник обирають із перших зав’язей, у липні, інакше він не встигне дозріти.
Зброджування, сушіння та зберігання
Насіння томата й огірка вкрите слизовою оболонкою, яка гальмує проростання, тому його зброджують. М’якуш із насінням вичавлюють у скляну банку, доливають трохи води й залишають при 20–24 градусах на дві-три доби, до появи плівки на поверхні. Довше тримати не можна — насіння почне проростати просто в банці. Далі вміст заливають водою: повноцінне насіння осідає на дно, порожнє спливає, його зливають разом із м’якушем.
Перець не зброджують. Насіння вибирають із сухої серцевини руками, для гострих сортів — у рукавичках. Промите насіння розкладають тонким шаром на скляній тарілці, але не на паперовому рушнику — присохле насіння потім доводиться віддирати разом із волокнами. Сушать при 25–30 градусах у затінку, без батареї й без духовки: вище 40 градусів зародок гине.
Сухе насіння підписують одразу — сорт і рік збору, — складають у паперові пакети й зберігають при 10–15 градусах і вологості нижче 60 відсотків. У поліетилені воно пліснявіє. Схожість зберігається приблизно чотири-шість років у томата, три-чотири в перцю й шість-вісім в огірка, причому огіркове насіння дворічної витримки дає більше жіночих квіток, ніж свіжозібране.
За тиждень до посіву перевірте схожість: покладіть десять насінин на вологу тканину при кімнатній температурі. Якщо проросло сім і більше — партія робоча, якщо менше п’яти — сійте вдвічі густіше.

707