993
Сенполія може роками залишатися живою, але поступово втрачати декоративність: листя дрібнішає, бутони не з’являються, а центр розетки росте повільніше. У такій ситуації власники часто починають збільшувати кількість добрив, хоча причина може бути в неправильному освітленні, виснаженому субстраті або надмірному поливі.
Один із домашніх варіантів м’якого підживлення — вода після варіння овочів. У ній залишається невелика кількість розчинних мінеральних речовин, які можуть слугувати слабким додатковим живленням. Але використовувати можна лише відвар без солі, олії, спецій та інших добавок.
Найкраще підходить вода після варіння картоплі, моркви або інших звичайних овочів. Рідину повністю охолоджують до кімнатної температури й за потреби розбавляють чистою водою. Гарячий відвар або концентрована солона рідина здатні серйозно пошкодити корені.
Таке домашнє підживлення не повинно ставати основним поливом. Фіалки чутливі до засолення субстрату, тому будь-яку додаткову органіку використовують рідко й у невеликій кількості. Якщо ґрунт має неприємний запах або довго не просихає, спочатку потрібно вирішити проблему з поливом і вентиляцією.
Саму сенполію краще поливати знизу через піддон або дуже акуратно по краю горщика. Вода, що постійно потрапляє в центр розетки, може провокувати гниль, особливо в прохолодну пору року.
Для цвітіння фіалці потрібно яскраве розсіяне світло. На темному підвіконні навіть регулярне живлення не змусить рослину формувати багато бутонів. Водночас пряме полуденне сонце може залишати опіки на м’якому опушеному листі.
Не менш важливий розмір горщика. Сенполія краще цвіте в відносно компактній ємності, коли коренева система освоїла більшу частину субстрату. У надто великому вазоні рослина довго нарощує корені й листя замість бутонів.
Якщо фіалка давно не пересаджувалася, домашній відвар не замінить свіжий субстрат. Земля поступово ущільнюється й накопичує солі, тому раз на певний час рослину доцільно пересадити в легку повітропроникну суміш і лише після адаптації повертатися до помірних підживлень.
