1894
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем заявив, що уряд до завершення нинішньої каденції парламенту має припинити дію суперечливих вироків Imprisonment for Public Protection, або IPP. Ці покарання дозволяли утримувати людину у в’язниці невизначено довго після завершення мінімального строку, якщо комісія не вважала її безпечною для звільнення.
IPP запровадили у 2005 році як інструмент для людей, яких суд вважав небезпечними, але яким не призначали довічне ув’язнення. На практиці вироки почали застосовувати значно ширше, ніж планувалося.
Людині могли визначити відносно короткий мінімальний строк, після завершення якого вона мала доводити комісії з умовно-дострокового звільнення, що більше не становить небезпеки. Через нестачу необхідних програм, психологічної допомоги та інших факторів частина засуджених залишалася за ґратами ще багато років.
У 2012 році IPP скасували для нових вироків, визнавши систему проблемною. Однак реформа не поширилася автоматично на тих, хто вже отримав таке покарання.
За даними британського Мін’юсту, сотні людей досі перебувають у в’язницях за IPP, причому більшість давно відбула встановлений судом мінімальний строк. Ще значна кількість колишніх ув’язнених залишається під довготривалим контролем або повертається до в’язниці після відкликання ліцензії.
Бернем назвав ситуацію давньою несправедливістю і пообіцяв знайти законодавчий механізм, який дозволить завершити існування цієї системи. Уряд планує створити міжпартійну групу, щоб розробити рішення з урахуванням ризиків для громадської безпеки.
Питання IPP стало частиною ширшої дискусії про переповнення британських в’язниць. Чоловічі установи працюють майже на межі місткості, через що влада одночасно переглядає схеми дострокового звільнення та планує депортувати більше іноземних ув’язнених.
Уряд, однак, посилив винятки для дострокового звільнення. Людей, засуджених за умисне або незаконне позбавлення життя, окремі тяжкі сексуальні злочини та смерть унаслідок небезпечного чи нетверезого водіння, планують залишати за ґратами довше.
Для тих, хто вийде на свободу, передбачають посилений нагляд, електронні браслети та спеціальні зони обмеження, які мають захищати потерпілих.
Кампанії за реформу IPP тривають багато років. Родини засуджених і правозахисники наголошували, що невизначеність щодо можливого звільнення призводить до серйозних психологічних наслідків. Уряд тепер обіцяє завершити цю практику протягом поточного парламентського терміну.
