3778
Марін Ле Пен і Жордан Барделла оприлюднили спільну заяву, в якій різко засудили російське залякування та спроби впливати на французьку політику. Лідери «Національного об’єднання» заявили, що Росія не може диктувати Франції зовнішньополітичний курс через погрози, провокації або тиск. Для політичної сили, яку роками критикували за надто м’яке ставлення до Москви, це помітна зміна тону.
Заява з’явилася після серії подій, які у Франції трактують як новий рівень російського тиску. Йдеться про агресивну риторику, підозри щодо диверсій, інформаційні кампанії та інциденти в інших країнах Європи. Ле Пен і Барделла наголосили, що французький суверенітет не може залежати від позиції Кремля.
Особливої уваги заява набула через попередню історію партії. «Національне об’єднання» багато років звинувачували в політичній близькості до Москви, а окремі контакти та фінансування партії через російський банк регулярно ставали предметом критики опонентів.
Ле Пен тепер намагається провести чітку межу між прагненням до дипломатичних відносин із Росією та терпимістю до дій, які вона вважає ворожими. У її заяві підкреслюється, що Франція має самостійно визначати політику й відповідати на тиск як суверенна держава.
Барделла зайняв схожу позицію, наголосивши, що партія не підтримуватиме жодних дій, які можуть дестабілізувати Францію. Це важливо для його власного політичного профілю, оскільки він намагається представити «Національне об’єднання» як силу, готову до управління державою.
Опоненти партії ставляться до зміни риторики скептично. Вони вважають, що Ле Пен і Барделла прагнуть дистанціюватися від старого іміджу напередодні майбутніх виборчих кампаній. Саме тому кожна їхня заява щодо Росії тепер аналізується особливо уважно.
Для французької політики це може мати ширше значення. Якщо «Національне об’єднання» зберігатиме жорсткіший курс щодо Москви, одна з традиційних відмінностей між ним і центристськими партіями стане менш помітною.
Нинішня заява не означає повної зміни всіх зовнішньополітичних позицій Ле Пен і Барделли. Однак вона демонструє, що російський тиск став настільки токсичною темою у Франції, що навіть сили, які раніше закликали до значно м’якшого підходу, тепер змушені публічно проводити червоні лінії.
