1735
Приблизно 25 тисяч років тому Європа переживала один із найхолодніших етапів останнього льодовикового періоду. Великі території на півночі були вкриті льодовиками, а холодний сухий клімат різко скоротив площі, придатні для постійного життя. Нові археологічні дані показують, що люди не повністю залишили Центральну Європу: печери й долини поблизу Карпатського басейну могли працювати як локальні «притулки», де невеликі групи переживали найсуворіші тисячоліття.
Цей період називають Last Glacial Maximum — часом, коли льодовикові щити досягли найбільшої площі приблизно 26,5–19 тисяч років тому.
Значна частина Північної та Центральної Європи була значно холоднішою й сухішою за сучасність.
Традиційна картина припускала, що населення відступало далеко на південь — до Іберійського, Італійського та Балканського півостровів.
Проте останні роки археологи дедалі частіше знаходять локальні докази присутності людей північніше класичних refugia.
Нова робота зосередилася на печерних комплексах Центральних Балкан і зоні, пов’язаній із Карпатським басейном.
Учені аналізували кам’яні знаряддя, залишки вогнищ, кістки тварин і датування археологічних шарів.
Матеріал показує, що люди продовжували користуватися печерами навіть під час пікової холодної фази.
Печера могла давати значно стабільніший мікроклімат, ніж відкрита рівнина.
Гірські долини також створювали мозаїку умов: сонячні схили, захищені від вітру ділянки, доступ до води та сезонні маршрути великих травоїдних.
Для мисливців-збирачів саме різноманітність ресурсів могла бути важливішою за середню температуру великого регіону.
Археологи не говорять про великі щільні поселення. Найімовірніше, йшлося про невеликі мобільні групи, які переміщалися між сприятливими локальними зонами.
Це змінює уявлення про льодовикові refugia.
Замість кількох великих південних «островів виживання» Європа могла мати мережу менших мікрорегіонів, де населення зберігалося впродовж холодних фаз.
Такі групи могли відіграти важливу роль у повторному заселенні континенту, коли льодовики почали відступати.
Для Центральної та Східної Європи це особливо важливо, тому що саме Карпатський басейн лежить на перехресті шляхів між Балканами, степом і внутрішніми районами континенту.
Нові дані не заперечують великого скорочення населення під час Last Glacial Maximum. Вони показують, що карта виживання була складнішою, ніж проста схема «усі пішли на південь».
Печерні комплекси біля Карпат і Центральних Балкан могли бути одними з тих місць, де людська присутність не переривалася навіть під час найхолодніших епізодів.
