1771
Невеликий музей у Монреалі десятиліттями зберігав скам’янілість, яка виявилася винятковою навіть за мірками палеонтології. Криноїд віком близько 450 мільйонів років зберіг не лише твердий скелет, а й делікатні м’які тканини та трубчасті ніжки. Це лише другий відомий викопний криноїд із настільки повним збереженням м’якої анатомії.
Криноїди — морські тварини, близькі родичі морських зірок і морських їжаків.
Сучасні види включають sea lilies, які прикріплюються до дна стеблом, і feather stars, здатні пересуватися.
Їхня історія сягає раннього палеозою, задовго до появи динозаврів.
Новий екземпляр належить до ордовицького періоду й має вік приблизно 450 мільйонів років.
Це приблизно на 200 мільйонів років старше за найдавніших динозаврів.
Скам’янілість не знайшли під час сучасної експедиції.
Вона вже перебувала в колекції Musée de paléontologie et de l’évolution у Монреалі.
Після детального дослідження команда University of Oklahoma побачила структури, які зазвичай не переживають fossilization.
Особливо важливими були tube feet — тонкі м’які придатки, які криноїди використовують для захоплення частинок їжі й взаємодії з водою.
У викопному літописі такі тканини майже завжди розкладаються ще до того, як організм встигає стати скам’янілістю.
Тому більшість знань про давніх crinoids базується на мінералізованих пластинах скелета.
Новий зразок дозволив безпосередньо порівняти м’яку анатомію давнього виду з сучасними криноїдами.
Дослідники побачили важливі відмінності в будові трубчастих ніжок і способі розташування тканин.
Це означає, що частина анатомічних систем, які сьогодні здаються типовими для групи, могла сформуватися пізніше.
Надзвичайне збереження потребувало особливих умов поховання — швидкого закриття осадом і хімічного середовища, яке сповільнило розклад.
Подібні fossils часто називають Lagerstätte-type preservation: вони показують деталі живого організму, яких звичайний викопний матеріал не зберігає.
Знахідка також нагадує про цінність старих музейних колекцій. У них можуть десятиліттями лежати зразки, значення яких стає зрозумілим лише після появи нових методів або нового питання.
Для еволюції криноїдів цей екземпляр є рідкісним «анатомічним кадром» із часу, коли складні морські екосистеми лише набували сучасного вигляду.
