1157
Загальносвітовий перехід до здоровіших дієт, ефективнішого землеробства й значно меншого харчового марнотратства може докорінно змінити те, що виробляють фермери й як використовується сільськогосподарська земля, вже до 2050 року. Нове моделювання, опубліковане в журналі Nature, показує, що дотримання таких рекомендацій могло б скоротити глобальне використання сільгоспземель приблизно на 6% порівняно з нинішніми тенденціями. Водночас загальна вартість тваринництва впала б на 42% — на 630 мільярдів доларів порівняно з 2020 роком.
Найбільші зміни спіткали б виробництво жуйних тварин — м’ясної худоби, овець і кіз. До 2050 року вартість цього сектору могла б знизитися приблизно на 70% (274 мільярди доларів), а поголів’я жуйних у світі — зменшитися приблизно на 400 мільйонів голів порівняно з 2020 роком. Виробництво рослинної їжі рухалося б у протилежному напрямі: сукупна вартість овочів, фруктів, горіхів і бобових могла б зрости на 57% — на 890 мільярдів доларів. Бобові, як-от квасоля, горох, сочевиця й нут, є важливими джерелами білка й клітковини й зазвичай потребують менше ресурсів, ніж багато тваринних продуктів.
Дослідження провели науковці з Лондонської школи гігієни й тропічної медицини, Корнеллського університету та десяти команд моделювання. Вони вивчали, що станеться, якщо світ піде шляхом трансформації харчової системи, подібної до запропонованої комісією EAT-Lancet 2025 року. За висновком тієї комісії, глобальний перехід до здорових дієт міг би запобігати 15 мільйонам передчасних смертей щороку.
Раніші дослідження оцінювали приховані витрати світової харчової системи в 10–20 трильйонів доларів на рік — це видатки на охорону здоров’я, збитки довкіллю, втрачену продуктивність та інші наслідки, не відображені в ціні їжі. Більшість цього тягаря пов’язують саме з нездоровими дієтами. Нове моделювання показує, що рекомендована трансформація могла б різко зменшити й чисті викиди CO2 від зміни землекористування: до 2050 року вони могли б бути на 85% нижчими, ніж у 2020 році.
«Трансформація харчових систем принесла б величезні потенційні вигоди для нашого здоров’я й довкілля, але, як показують наші результати, вона також призвела б до фундаментальних змін у світовому сільському господарстві й вплинула б на життя мільйонів фермерів», — зазначив провідний автор доктор Метт Гібсон. Він закликав уряди не використовувати ці результати як привід для бездіяльності, а ухвалювати складні рішення заради здоров’я й планети.
Ефекти були б дуже нерівномірними в різних країнах. У США загальна вартість сільгоспвиробництва могла б упасти на 21% ($76 млрд), хоча вартість рослинництва зросла б на 20%, а тваринництва — знизилася на 73%. Індія ж могла б отримати протилежний результат: загальне зростання на 46% ($198 млрд) завдяки рослинництву. У Європі загальна вартість могла б знизитися на 35%, головним чином через падіння тваринництва на 66%.
Автори наголошують: це не прогноз, а радше «розвідка майбутнього». Моделі припускали, що споживачі добровільно й без витрат змінять свої харчові звички, — тоді як у реальності здорова їжа не всюди однаково доступна, а вибір їжі формують традиції, дохід і культура. Співавтор Деніел Мейсон-Д’Кроз пояснив, що такі сценарії корисні як ранній орієнтир: які сектори мали б скоротитися, а які — зрости. Трансформація такого масштабу не може початися в 2050 році, тож сміливі політичні рішення потрібні вже сьогодні — зокрема, щоб захистити вразливі громади, які залежать від тваринництва.
