2560
Китайський апарат «Тяньвень-1» сфотографував міжзоряний об’єкт 3I/ATLAS, коли той пролітав поблизу Марса. За даними Китайського національного космічного управління (CNSA), орбітальний апарат зняв комету своєю камерою високої роздільної здатності з відстані близько 30 мільйонів кілометрів. «Тяньвень-1» обертається навколо Марса вже чотири роки й вісім місяців, тож він став одним із найближчих апаратів, що спостерігали цей об’єкт відтоді, як його виявили 7 травня 2025 року.
Нові знімки показали кілька особливостей, які підтверджують, що 3I/ATLAS — саме комета. Позаду об’єкта тягнеться помітний хвіст, а навколо ядра — хмара газу й пилу, кома. Дослідники поєднали кілька зображень в анімацію, що простежує рух комети до її найближчого зближення із Сонцем. Спостереження додають доказів на користь того, що об’єкт містить воду та інші леткі речовини, які почали випаровуватися, коли комета нагрілася під час подорожі внутрішньою частиною Сонячної системи.
Зробити такий знімок було непросто. Об’єкт і далекий, і відносно малий — близько 5,6 кілометра в діаметрі. Ще більшим викликом стала швидкість: комета рухалася зі швидкістю близько 58 км/с, а її швидкість відносно «Тяньвень-1» сягала приблизно 86 км/с. До того ж камеру HiRIC спершу проєктували зовсім не для зйомки таких тьмяних об’єктів — вона призначалася переважно для вивчення яскравих деталей марсіанської поверхні.
Команда, відповідальна за камеру, почала готуватися до зустрічі ще на початку вересня: провели численні симуляції, теоретичне моделювання й детальні перевірки приладу. 3 жовтня 3I/ATLAS сфотографували також два європейські апарати — Mars Express камерою HRSC та ExoMars системою CaSSIS. Для них об’єкт виявився надзвичайно складним для виявлення: порівняно з освітленими Сонцем деталями Марса комета була приблизно в 10–100 тисяч разів тьмянішою.
Успішне спостереження стало ще й «репетицією» майбутньої китайської місії «Тяньвень-2», яка має відвідати навколоземний астероїд, а згодом вивчити комету. Загалом же 3I/ATLAS, як і два міжзоряні об’єкти, виявлені до нього, відкриває незвичайні можливості для астрономії та астробіології.
Річ у тім, що астероїди й комети зберігають залишковий матеріал від формування планетних систем. А отже, об’єкт, що прибув із міжзоряного простору, може містити підказки про умови навколо іншої зорі — про те, як формуються інші планетні системи та з яких речовин вони складаються. Отримати таку інформацію звичайними телескопічними спостереженнями неможливо, а єдиною повноцінною альтернативою був би політ безпосередньо до іншої зорі — надзвичайно тривалий і дорогий проєкт.
Саме тому науковці сподіваються, що майбутні апарати будуть готові перехоплювати щойно відкриті міжзоряні об’єкти й вивчати їх зблизька. Один такий проєкт уже розробляють — це місія Європейського космічного агентства Comet Interceptor, яку планують завершити до 2029 року. Апарат чекатиме в космосі на нагоду дослідити придатну комету чи інший перспективний об’єкт — можливо, наступного міжзоряного гостя.
