Шотландські дослідники описали новий морський мікроорганізм із настільки незвичайним способом розмноження, що самі автори порівняли побачене з фантастичним фільмом. Caledochytrium aldermanii не просто ділиться навпіл, як багато одноклітинних організмів. Усередині зрілої клітини формується велика порожнина, де виростає одна або кілька дочірніх клітин, після чого зовнішня «материнська» клітина розривається і випускає потомство назовні.
Новий вид належить до Labyrinthulomycetes — маловідомої групи морських мікроорганізмів, які відіграють роль природних переробників органічної речовини в морях і солоних водоймах. Вони розкладають рештки рослин і тварин та повертають поживні речовини в екосистему.
Caledochytrium aldermanii знайшли у Шотландії тричі. Його виявляли поблизу восьминогів і їхніх сховищ, у зв’язку з райдужною фореллю, а також окремо в солончаку на східному узбережжі країни.
Незвичайний цикл розмноження вдалося побачити завдяки детальному мікроскопічному спостереженню. Усередині зрілої клітини спершу з’являється велика внутрішня камера, після чого в ній формуються нові клітини.
Найдивніша деталь полягає в тому, що частина дочірніх клітин ще до виходу з материнської може вже містити наступне покоління. Саме тому дослідники жартома назвали цей організм «вагітною бабусею». Подібний принцип відомий у деяких попелиць, але для цієї групи морських мікробів його раніше не описували.
Після завершення розвитку зовнішня клітина розривається, і нові клітини виходять назовні. Для Labyrinthulomycetes такий тип репродукції виявився новим і став однією з головних причин опису окремого роду й виду.
Організм цікавий не лише через незвичну біологію. Подібні мікроби природно виробляють значні кількості омега-3 жирних кислот, зокрема DHA — тієї самої речовини, яку отримують із жирної риби та використовують у харчових добавках, дитячому харчуванні й аквакультурі.
Клітини Caledochytrium також приблизно наполовину складаються з білка та здатні виробляти каротиноїди — природні рожеві пігменти. Саме тому дослідники розглядають групу як потенційне джерело корисних речовин для промислового культивування.
Ще одна незвичайна риса — так звана ектоплазматична сітка. Мікроб випускає тонку мережу мембран, яка допомагає йому рухатися, живитися та регулювати плавучість. Коли клітина проходить поверхнею, частина цієї сітки залишається позаду.
Морські личинки можуть поїдати залишений білково-жировий матеріал, а потім самі стають їжею для більших організмів. Таким чином навіть крихітний мікроб виявляється частиною харчового ланцюга. Автори роботи підкреслюють, що навіть у 2026 році в добре досліджених морських екосистемах продовжують знаходити форми життя з поведінкою, яку наука раніше не бачила.
https://phys.org/news/2026-09-scottish-pregnant-grandmother-microbe-offspring.html

2312