2312
У найбільшої родини кажанів знайшли особливість імунної системи, якої досі не бачили в жодного іншого ссавця. Понад 500 видів вечірницевих, або Vespertilionidae, мають два окремі набори генів, відповідальних за формування важких ланцюгів антитіл. У людей, мишей та всіх інших відомих ссавців такий генетичний комплекс представлений лише одним набором.
Кажани давно привертають увагу імунологів через незвичайне співіснування з вірусами. Вони можуть бути природними господарями різних патогенів, які в інших ссавців здатні спричиняти серйозні хвороби, але самі кажани часто не демонструють тяжких симптомів.
Дослідники з Tulane University разом із колегами зі Stanford University та Центрів контролю і профілактики захворювань США вирішили детальніше подивитися не лише на вроджений, а й на адаптивний імунітет кажанів.
Антитіло складається з двох важких і двох легких білкових ланцюгів. Гени важких ланцюгів містять набір сегментів, які імунні клітини комбінують різними способами. Завдяки цьому організм може створювати величезну кількість антитіл, здатних розпізнавати різні чужорідні молекули.
У звичайних ссавців існує один такий генетичний локус. У вечірницевих кажанів команда виявила два незалежні набори. Це потенційно дає імунній системі додатковий рівень варіативності під час створення антитіл.
Родина Vespertilionidae включає понад 500 видів і мешкає на всіх континентах, крім Антарктиди. Це найбільша родина кажанів і одна з найуспішніших за кількістю видів груп ссавців.
Автори поки не стверджують, що подвійний набір генів безпосередньо робить кажанів стійкими до вірусів. Імунітет цих тварин має багато особливостей, а переносимість інфекцій залежить від складної взаємодії вроджених і адаптивних механізмів.
Проте нова генетична система відкриває напрям, якого раніше практично не досліджували. Більшість робіт про вірусостійкість кажанів зосереджувалася на інтерферонах та інших механізмах швидкої вродженої відповіді.
Подвійний набір генів антитіл змушує приділити більше уваги адаптивному імунітету — частині системи, яка навчається розпізнавати конкретні патогени й створює специфічні антитіла.
Дослідники вважають, що розуміння природної різноманітності імунних систем може допомогти краще пояснити, чому різні види по-різному реагують на однакові інфекції. Водночас сама знахідка показує, наскільки сильно модель «людина плюс лабораторна миша» спрощує реальну різноманітність імунітету ссавців.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/09/260901010713.htm
