1676
Навіть сценарії, які передбачають більш дружнє до природи землекористування, реалізацію європейських стратегій біорізноманіття та «зелений» соціально-економічний шлях, не змогли повністю зупинити прогнозоване скорочення звичайних птахів і метеликів до 2050 року. Моделювання 407 видів на основі понад 20 тисяч ділянок у 26 країнах показало: нинішні політичні цілі можуть сповільнити втрати, але для стабілізації популяцій потрібні глибші зміни в сільському й лісовому господарстві.
Дослідники проаналізували 263 види звичайних птахів і 144 види метеликів.
В основу поклали реальні спостереження з більш ніж 20 тисяч ділянок у Європі за 2000–2021 роки.
Моделі враховували клімат, тип землекористування та інтенсивність використання території.
Потім команда перевірила кілька майбутніх сценаріїв Nature Futures Framework — Nature for Nature, Nature for Society та Nature as Culture.
Усі вони поєднувалися з найбільш сталим кліматично-соціальним шляхом SSP1, який часто називають Green Road.
Ці сценарії вже включають амбітні політики на кшталт EU Biodiversity Strategy 2030, Forest Strategy і Farm to Fork.
Попри це жоден варіант не зупинив середнє падіння чисельності звичайних видів.
Найгірше виглядають farmland birds. Сільськогосподарські види продовжують втрачати середовище через інтенсивне виробництво.
Для grassland butterflies ситуацію погіршує парадоксальне поєднання двох процесів: надмірної інтенсифікації на одних територіях і повного abandonment на інших.
Кліматичні зміни додають окремий тиск, особливо на метеликів.
Лісові види в середньому мають кращі перспективи, частково через збільшення площі лісів. Але інтенсивне лісове господарство продовжує зростати навіть у природоохоронних сценаріях.
Користь політик також розподіляється нерівномірно. Сильніші покращення модель показує для Західної та Північної Європи.
У Східній і Південній Європі позитивний ефект слабший, оскільки тиск сільського господарства в багатьох сценаріях продовжує зростати.
Автори бачать фундаментальну проблему в тому, що більшість сценаріїв намагається зробити виробництво «дружнішим до природи», але майже не ставить під сумнів саме зростання попиту на сільськогосподарську та лісову продукцію.
Через це виникає постійний компроміс: більше виробництва означає менше простору для екосистем навіть за кращого управління.
Результати не означають, що чинні природоохоронні політики марні. Моделі показують, що без них ситуація була б гіршою.
Але щоб перейти від уповільнення втрат до реального відновлення чисельності, дослідники вважають потрібними більш системні зміни — від структури землекористування до споживання ресурсів.
https://phys.org/news/2026-08-biodiversity-friendly-policies-halt-declines.html
