1658
Скам’янілість віком близько 324 мільйонів років, яку десятиліттями вважали ювенільною ракоподібною твариною, виявилася зовсім іншим створінням. Новий аналіз показав, що це невідомий раніше вид комахи з 24 кінцівками, якому дали назву Chosha praecursor. Про це повідомляє видання ScienceAlert із посиланням на публікацію в журналі Nature.
Історія почалася ще у 1985 році, коли у західному Техасі виявили скам’янілі рештки давньої істоти в товщах порід. За кілька років фахівці віднесли знахідку до виду Tesnusocaris goldichi — багатосегментної водної тварини, спорідненої з креветками та крабами. Таке трактування зберігалося десятиліттями.
Як помилку класифікації вдалося виправити
У новому дослідженні міжнародна команда вчених знову проаналізувала цей зразок і дійшла висновку, що перед ними не ракоподібний, а представник гексаподів — групи, до якої належать усі комахи. Новий вид отримав назву Chosha praecursor і вирізняється незвичною для комах будовою тіла.
Початкова помилка була цілком зрозумілою: скам’янілість знайшли в одному шарі порід разом з іншими видами Tesnusocaris, а сам відбиток — це темна пляма на темній породі, де деталі майже не проглядаються. Роздивитися морфологію неозброєним оком надзвичайно складно.
Щоб уточнити будову істоти, дослідники застосували зйомку у схрещено поляризованому світлі. Такий метод зменшує відблиски та робить дрібні елементи скам’янілості помітнішими. У поєднанні з еволюційними моделями це дозволило перекласифікувати зразок як ранню комаху.
Комаха з 24 ногами і «раковинним» черевцем
Попри належність до гексаподів, C. praecursor має низку незвичних рис. Замість звичних для комах шести ніг у неї два десятки з лишком лопатеподібних кінцівок, а черевце за будовою нагадує ракоподібних. На зображеннях, отриманих у поляризованому світлі, дослідники змогли розгледіти голову, вусики та інші деталі морфології.
Особливо цікавими виявилися черевні придатки, схожі на зябра. На думку авторів роботи, вони свідчать про напівводний спосіб життя принаймні частини ранніх «стеблових» комах — тих, що стояли біля основи еволюційного дерева сучасних груп.
У статті вчені зазначають, що їхня філогенетична реконструкція впевнено відносить C. praecursor до гексаподів і розміщує її серед найраніших комах. Перегляд ще трьох загадкових скам’янілостей гексаподів — девонського роду Leverhulmia та двох неописаних карбонських зразків із відкладів Мейзон-Крік — показав, що безкрилих комах палеозою відрізняла дуже різноманітна будова тіла.
Заповнення «гексаподного розриву»
Разом з іншими переглянутими зразками нова знахідка вказує, що деякі ранні комахи могли бути амфібійними — здатними жити і на суші, і у воді. Це важлива підказка для розуміння того, як тварини поступово переходили з моря на суходіл сотні мільйонів років тому.
Довгий час це питання залишалося складним через так званий «гексаподний розрив» — приблизно 80 мільйонів років, протягом яких у викопному літописі гексаподів (зокрема комах) майже немає знахідок. Це створювало розбіжності між даними скам’янілостей і генетичними «молекулярними годинниками», які вказували на давніше походження групи.
Автори роботи пишуть, що разом ці стеблові форми представляють найдавніші безсумнівні комахи і частково узгоджують часові оцінки, отримані за ДНК, із викопними даними. Вони фактично відсувають історію перших комах ще далі в минуле та дають матеріальні свідчення проміжних морфологічних етапів між ракоподібними і наземними комахами.
Дослідники припускають, що такі істоти могли жити на узбережжях і в заболочених місцевостях, живитися відмерлими рослинами та тим самим брати участь у формуванні перших наземних екосистем. Нові знахідки цього типу допоможуть точніше відтворити, як саме членистоногі освоювали сушу.
Скам’янілість з Техасу виявилася 24-ногою комахою з’явилася спочатку на Цікавості.
