Перед неприємною розмовою або виступом серце пришвидшується, а думки починають метушитися. У такі хвилини люди зазвичай намагаються опанувати себе словами. Австрійські психологи перевірили інший варіант: короткий фізичний контакт, який можна забезпечити самостійно, не чекаючи чиєїсь підтримки.

У дослідженні 2021 року під керівництвом Альоші Драйзорнера взяли участь 159 людей. Їм запропонували підготуватися до виступу перед незнайомцями та виконувати непрості усні обчислення, щоб створити контрольовану стресову ситуацію. Перед завданням учасників розподілили між трьома різними діями.
Одна група протягом 20 секунд клала одну руку на груди, а другу — на живіт. Інші учасники отримували короткі обійми, тоді як контрольна група складала паперові літачки. Після цього дослідники порівнювали фізіологічну реакцію на напруження, зокрема показники кортизолу.
Виявилося, що в групах із дотиком гормональна реакція була менш вираженою, ніж у тих, хто складав літачки. Але є важливе уточнення: відмінностей у частоті серцебиття та в тому, наскільки стресовим люди самі вважали пережитий досвід, не виявили. Отже, ці 20 секунд не можна назвати способом гарантовано заспокоїтися чи «вимкнути» тривогу.
Спробувати вправу нескладно: покладіть долоню на груди, другу — на живіт, зосередьте увагу на відчутті тепла й опори та кілька разів спокійно вдихніть. Не обов’язково силоміць контролювати дихання або домагатися негайного результату. Сенс методу — дати тілу короткий, зрозумілий сигнал безпеки.
Дослідники обережні у висновках, адже один експеримент із невеликою кількістю учасників не доводить ефективності техніки для всіх ситуацій. За тривалого стресу набагато важливіші сон, можливість відпочити, підтримка близьких і, за потреби, робота з фахівцем. Короткий дотик може доповнювати ці заходи, але не замінювати їх.

1011