1135
Українців попереджають про шахрайську схему, у якій зловмисники видають себе за перевізників і продають квитки на поїздки, яких насправді не існує. Одна з постраждалих мешканок Андрушівки втратила 10 тисяч грн, заплативши за нібито поїздку до Німеччини.
Схема побудована на довірі до знайомого формату оголошень. Шахраї створюють сторінки в соцмережах і месенджерах, використовують фото справжніх автобусів, копіюють логотипи компаній та відгуки пасажирів, а потім пропонують маршрут за привабливою ціною.
Як відбувається обман
Потенційного клієнта підганяють і повідомляють, що залишилося лише кілька місць. Для «бронювання» просять передоплату або повну оплату на картку фізичної особи, після чого так званий перевізник перестає відповідати, блокує клієнта або видаляє сторінку.
Іноді після першого переказу з’являються додаткові вимоги. Людину просять доплатити за страхування, митне оформлення, документи чи інші вигадані послуги, намагаючись отримати ще більше грошей.
Ознаки, які повинні насторожити
Небезпечною ознакою є ціна, суттєво нижча за пропозиції інших перевізників. Підозру також мають викликати вимога терміново заплатити, спілкування виключно через месенджер, нова сторінка без історії та відмова назвати точний маршрут або показати транспорт.
Окремий сигнал ризику — переказ на картку фізичної особи без нормального підтвердження бронювання. Якщо після першої домовленості раптом з’являються нові платежі, угоду краще зупинити й повторно перевірити перевізника.
Як перевірити компанію
Перед оплатою варто перевірити назву компанії, номер телефону, сайт і відгуки через кілька незалежних джерел. Надійний перевізник повинен чітко назвати маршрут, час і місце відправлення, транспортний засіб, правила повернення коштів та надати підтвердження бронювання.
Не можна передавати незнайомцям CVV-код, одноразові банківські коди чи паролі. Особливо небезпечними є посилання на нібито платіжні сторінки, які можуть виявитися фішинговими копіями банківських сервісів.
Що робити, якщо гроші вже переказані
Потрібно зберегти оголошення, листування, номер телефону, реквізити отримувача і квитанцію про платіж. Після цього слід якнайшвидше звернутися до банку, щоб уточнити можливість блокування або оскарження операції.
Також потрібно повідомити Кіберполіцію або звернутися за номером 102 чи 112. Чим більше цифрових слідів збережено, тим більше інформації матимуть правоохоронці для встановлення власників рахунків і сторінок.
