568
Установи соціального захисту Миколаївської області та міста отримали сім спеціально обладнаних автомобілів для перевезення людей, які користуються кріслами колісними. Машини оснащені підйомниками, що дозволяють безпечніше та зручніше перевозити пасажирів із порушеннями мобільності.
Передача транспорту відбулася 1 жовтня. П’ять автомобілів направили до обласних закладів соціального захисту. По одній машині отримали Миколаївський та Вознесенський геріатричні пансіонати, а також Баратівський, Лупарівський і Баштанський психоневрологічні інтернати.
Автомобілі розподілили між соціальними установами області та міста
Ще два спеціальні автомобілі передали департаменту соціального захисту населення Миколаївської міської ради. Їх використовуватимуть для перевезення мешканців міста, які пересуваються на кріслах колісних і потребують доступу до соціальних, медичних або реабілітаційних послуг.
Такі машини відрізняються від звичайного пасажирського транспорту не лише наявністю підйомника. Вони мають пристосований салон, систему фіксації крісла та простір, який дозволяє людині залишатися у власному кріслі під час поїздки. Для соціальних установ це суттєво спрощує організацію регулярних перевезень.
Транспорт придбали у межах проєкту «Зміцнення системи охорони здоров’я в Миколаєві та області, Україна (закупівлі)». Проєкт реалізує Управління ООН з обслуговування проєктів UNOPS за фінансування данської компанії Novo Nordisk.
У Миколаївській ОВА наголосили, що спеціалізований транспорт безпосередньо впливає на доступність соціальних послуг. Для людей із порушеннями мобільності відсутність пристосованого автомобіля часто стає не меншою перешкодою, ніж недоступність самого закладу.
Це не перша партія подібної техніки, яку область отримала в межах міжнародної співпраці. Раніше місту вже передали ще два спеціально обладнані автомобілі: один для Міського центру комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю, інший — для міського департаменту соціального захисту.
Розширення парку таких машин дає можливість соціальним службам охоплювати більше людей і зменшувати залежність від випадкового або непристосованого транспорту. Для закладів, де постійно перебувають люди з обмеженою мобільністю, це фактично стає частиною базової інфраструктури доступності.
