1793
Тестостерон не працює за принципом «чим більше, тим краще». Новий огляд наукових даних описав U-подібну закономірність: із підвищеним ризиком фібриляції передсердь можуть бути пов’язані як занадто низькі, так і надто високі рівні гормону.
Фібриляція передсердь — одне з найпоширеніших порушень серцевого ритму. При ньому передсердя скорочуються хаотично, а це може сприяти утворенню тромбів і підвищувати ризик інсульту.
Особливу увагу автори огляду приділяють чоловікам, які отримують замісну терапію тестостероном. Таке лікування застосовують при підтвердженому дефіциті гормону, який може супроводжуватися зниженням лібідо, втомою, зменшенням м’язової маси та іншими симптомами.
За сукупністю спостережних даних найнижчий ризик фібриляції передсердь припадав не на максимально високі показники тестостерону, а приблизно на середину фізіологічного діапазону. В огляді як орієнтир згадувався рівень приблизно 350–550 нг/дл.
Автори підкреслюють, що це не слід сприймати як універсальну «ідеальну цифру» для кожного чоловіка. Лабораторні норми можуть відрізнятися, рівень гормону змінюється протягом доби, а рішення про лікування залежить від симптомів, повторних аналізів і загального стану здоров’я.
У лабораторних дослідженнях тестостерон впливає на електрофізіологічні властивості клітин серця, тонус судин, утворення еритроцитів, затримку рідини та інші процеси. Це дає біологічне пояснення тому, чому різні рівні гормону потенційно можуть по-різному впливати на серцево-судинний ризик.
На практиці це означає, що гормональну терапію не варто використовувати з метою «підняти тестостерон якомога вище». Потрібний індивідуальний підбір дози і регулярний контроль не лише гормону, а й гематокриту, артеріального тиску та серцевого ритму.
Водночас огляд не доводить, що терапія тестостероном безпосередньо викликає фібриляцію передсердь. Значна частина даних має спостережний характер, а на серцевий ризик одночасно впливають ожиріння, апное сну, гіпертонія, вживання алкоголю та інші фактори.
Тому головний висновок роботи — не відмова від показаної терапії, а відмова від гонитви за максимально високими показниками. Лікування має бути медично обґрунтованим і супроводжуватися контролем.
