2132
Звичний для людини ритм роботи кишечника може розповісти про стан здоров’я більше, ніж здається на перший погляд. Великі спостережні дослідження показували зв’язок між надто рідкими випорожненнями та підвищеним ризиком деяких серцево-судинних проблем, зокрема ішемічного інсульту. Йдеться не про те, що сама частота походів до туалету безпосередньо «викликає» інсульт, а про можливий маркер стану організму, способу життя та супутніх порушень.
У великому популяційному дослідженні, яке охопило сотні тисяч дорослих, науковці порівнювали звичну частоту випорожнень із подальшим ризиком судинних і несудинних захворювань. Учасників спостерігали протягом кількох років, а під час аналізу враховували вік, харчування, фізичну активність, куріння та низку інших факторів, які самі по собі можуть впливати на здоров’я серця і судин.
Найбільшу увагу привернула група людей, які повідомляли про випорожнення рідше ніж тричі на тиждень. У них дослідники виявили вищий ризик ішемічного інсульту та деяких інших серцево-судинних подій порівняно з тими, хто мав випорожнення приблизно раз на день. Водночас занадто часті випорожнення також у деяких аналізах були пов’язані з підвищеним ризиком окремих захворювань, серед яких серцева недостатність, хронічні хвороби нирок і цукровий діабет другого типу.
Подібні результати раніше отримували і в інших великих групах спостереження. Зокрема, серед жінок тривале відхилення від звичного щоденного ритму випорожнень асоціювалося зі змінами серцево-судинного ризику. Після поправок на інші фактори частина зв’язків ставала слабшою, що важливо для правильного трактування результатів: частота випорожнень може бути не причиною, а відображенням інших процесів в організмі.
Одне з можливих пояснень стосується способу життя. Запори частіше виникають у людей, які споживають мало клітковини, недостатньо п’ють, мало рухаються або мають певні метаболічні порушення. Ті самі фактори можуть бути пов’язані із серцево-судинними захворюваннями. Саме тому дослідники наголошують: робити висновок лише за кількістю походів до туалету не можна.
Важливе значення має і сам характер випорожнень. Для лікаря мають значення не лише частота, а й зміна консистенції калу, поява крові, біль, значне напруження під час дефекації, різка зміна звичного режиму, незрозуміла втрата ваги або тривалий дискомфорт у животі. Якщо такі симптоми зберігаються, їх не варто списувати лише на харчування чи стрес.
Нормальна частота випорожнень у різних людей відрізняється. Для однієї людини природним може бути один раз на день, для іншої — кілька разів на тиждень. Значно важливіше, чи змінився звичний ритм і чи супроводжується це іншими симптомами. Тривалий запор, особливо якщо він виник раптово або поєднується з болем, кровотечею чи погіршенням самопочуття, потребує консультації лікаря.
Для підтримки регулярної роботи кишечника зазвичай рекомендують достатню кількість рідини, продукти з клітковиною та регулярну фізичну активність. Однак різко збільшувати кількість клітковини теж не завжди варто: у частини людей це може посилити здуття або дискомфорт, тому зміни раціону краще робити поступово.
Таким чином, звичка звертати увагу на роботу кишечника може бути корисною не лише з точки зору травлення. Незвичайні та стійкі зміни іноді дають привід оцінити загальний стан здоров’я, але самі по собі вони не є діагнозом і не дозволяють визначити індивідуальний ризик інсульту без медичного обстеження.
