1870
Підготовка винограду до зими починається з оцінювання лози, а не з пошуку однієї правильної дати в календарі. Наприкінці жовтня на сусідніх ділянках кущі можуть перебувати в різному стані: один уже скинув листя, інший продовжує вегетацію, а молодому саджанцю потрібен особливо обережний догляд. Саме визрівання пагонів, морозостійкість сорту та місцеві умови визначають, скільки роботи варто зробити восени й що залишити до завершення зими.
Поки листки залишаються здоровими та працюють, поспішне сильне обрізування скорочує період накопичення запасів. Після природного листопаду кущ легше оглянути: видно зламані частини, невизрілі верхівки та пагони, які заважатимуть укладанню під захист. Для роботи обирають суху погоду без морозу, оскільки промерзлу лозу небезпечно різко згинати й підрізати — вона може ламатися там, де пошкодження зовсім не планували.
Яку лозу залишити і чому не варто зрізати все однаково
Восени насамперед прибирають очевидно сухі, поламані й сильно пошкоджені частини, оцінюючи здоров’я решти куща. Довжину залишених пагонів узгоджують зі способом формування: виноград на арці та кущ, який щороку знімають зі шпалери, потребують різних рішень. Однакова коротка стрижка всіх приростів зручна лише зовні, адже вона може позбавити рослину потрібної плодової деревини.
Грона формуються на нових зелених пагонах, що розвиваються з бруньок на відповідній однорічній лозі. Тому важливо розрізняти багаторічні частини куща, визрілий приріст поточного сезону та слабкі зелені відгалуження, а не орієнтуватися тільки на товщину гілки. Якщо схема формування незрозуміла, доцільніше обмежитися необхідним упорядкуванням і заздалегідь спланувати основне обрізування на період спокою.
У місцевостях із ризиком зимових пошкоджень остаточне навантаження бруньками часто визначають ближче до весни, коли можна оцінити стан лози після холодів. Для укривної культури восени виконують стільки обрізування, скільки потрібно для безпечного укладання, залишаючи доречний для обраної форми резерв. Молодий кущ не варто перетворювати на зменшену копію дорослого: його формування має відповідати віку та силі росту.
Як укрити виноград без сирої пастки
Потреба в укритті залежить від конкретного сорту, віку рослини, очікуваного мінімуму температур і надійності снігового покриву. Морозочутливу лозу обережно звільняють від опор і поступово укладають, не допускаючи заломів біля основи. Матеріали й кріплення готують завчасно, але остаточно закривають конструкцію з урахуванням погоди, щоб тривале осіннє тепло не перетворило захист на вологий парник.
Під укриттям не повинні накопичуватися дощова вода, мокре листя та рослинні рештки з ознаками хвороб. Якщо зверху використовується водонепроникний матеріал, потрібні повітряний проміжок і можливість провітрювання, а не щільне обмотування пагонів плівкою. Під час тривалих відлиг перевіряють конденсат, стійкість кріплень і відведення води, після чого відновлюють захист до наступного похолодання.
Полив також визначають за станом землі: суха осінь й уже перезволожена ділянка потребують різного підходу. Якщо волога застоюється біля коренів, додаткова вода не поліпшить зимівлю, тому спочатку усувають доступні причини підтоплення. Коли ж сильні морози вже настали, не потрібно надолужувати пропущене обрізування на крихкій деревині: важливіше зберегти лозу під відповідним укриттям і повернутися до формування в безпечніший період.
https://agroreview.com/content/roslyny/yak-pravylno-obrizaty-pidgotuvaty-vynograd/
