3128
Ми звикли думати про вік як про одну цифру в паспорті, але сучасні дослідження дедалі частіше показують: різні органи однієї людини можуть старіти з різною швидкістю. Серце може бути умовно «старшим» за паспортний вік, мозок — молодшим, а нирки — мати зовсім іншу траєкторію. Саме ця різниця може пояснювати, чому люди одного віку мають зовсім різні ризики хвороб.
Для оцінки такого органного віку вчені аналізують білки в крові. Частина білків виробляється переважно конкретними органами, тому зміни їхнього профілю можуть відображати стан серця, мозку, печінки, нирок, легень та інших систем.
У великому дослідженні науковці створили моделі старіння для кількох органів. Потім порівняли прогнозований «біологічний вік» кожного органа з реальним паспортним віком людини.
Виявилося, що в однієї людини окремий орган може старіти значно швидше, ніж інші. Такий прискорений органний вік асоціювався з вищим ризиком відповідних захворювань у майбутньому.
Наприклад, люди з «старішим» серцем мали вищу ймовірність серцевої недостатності, а прискорене старіння мозку пов’язували з більшим ризиком нейродегенеративних захворювань. Це відкриває цікаву перспективу для ранньої профілактики.
Найбільш вразливим у частині аналізів виявився мозок. Його прискорене старіння сильніше за інші органні показники було пов’язане з ризиком деменції та хвороби Альцгеймера.
Водночас не можна сказати, що існує один орган, який у всіх людей старіє першим. На швидкість впливають генетика, тиск, рівень глюкози, куріння, фізична активність, сон, харчування та перенесені захворювання.
Цікаво, що біологічний вік потенційно можна змінювати. Якщо людина контролює артеріальний тиск, лікує діабет, більше рухається і відмовляється від куріння, це може уповільнювати темп пошкодження окремих органів.
Поки такі аналізи білків не є стандартним обстеженням у звичайній поліклініці. Вони використовуються переважно в дослідженнях, і науковцям ще потрібно довести, що знання «віку органа» реально покращує лікування.
Проте сама концепція важлива. У майбутньому замість загальної поради «дбайте про здоров’я» лікарі, можливо, зможуть бачити, яка саме система старіє швидше, і спрямовувати профілактику туди, де ризик найбільший.
Дослідники також побачили, що люди з прискореним старінням кількох органів одночасно мали найвищий загальний ризик хронічних захворювань. Це підсилює ідею, що старіння не є одним процесом, який рівномірно охоплює весь організм.
На біологічний вік органів впливають не лише звички, а й перенесені інфекції, хронічне запалення, генетичні варіанти та соціальні фактори. Тому двоє людей із однаковим способом життя все одно можуть мати різну швидкість старіння.
Якщо такі тести колись стануть доступними в клінічній практиці, головне питання буде не лише в тому, наскільки точно вони визначають «вік», а й у тому, чи дають вони лікарю рішення, яке реально змінює прогноз для пацієнта.
